Справа № 743/1552/16-ц Провадження № 22-ц/795/403/2018 Головуючий у I інстанції - Жовток Є. А. Доповідач - Бечко Є. М.
Категорія - цивільна
18 квітня 2018 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді Бечка Є.М.,
суддів - Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,
секретарі - Кривопиша Я.О., Герасименко Ю.О.,
за участю - представника позивача ОСОБА_1,
прокурора Рибалко Н.В., представника відповідача (у режимі відео-
конференції) ОСОБА_2,
позивач - Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах Головного Управління Держгеогадастру у Чернігівській області,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа на стороні позивача - Ріпкинська районна державна адміністрація,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3,
Оскаржується рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 березня 2017 року, ухваленого у складі судді Жовтка Є.А., вступну та резолютивну частини якого проголошено 15.03.2017 року о 15 год. 05 хв., повний текст складено 20.03.2017 р.,
В січні 2017 року заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі Головного Управління Держгеокадастру у Чернігівській області, звернувся з позовом до ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 16 серпня 2012 року, укладеного між Ріпкинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Ріпкинському районі Чернігівської області 16 серпня 2012 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №742448864001326.
Просив змінити у тексті договору найменування орендодавця: з «Ріпкинська районна державна адміністрація» на «Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (пр.Миру, 14, м.Чрнігів, 14000, код ЄДРПОУ 38777072)», а також просив п.9 договору викласти в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки» та зобов'язати сторони зареєструвати зміни до договору (додаткову угоду) відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Свої позовні вимоги мотивував тим, що між Ріпкинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Сиберізької сільської ради, загальною площею 190 га (рілля), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років. ОСОБА_4 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 12 земельних податків, що становить 36092 грн. 28 коп. на рік, на рахунок Сиберізької сільської ради Ріпкинського району.
Починаючи з 01 квітня 2014 року, п.п.288.5.1 п.288.5.2 ст.288 Податкового Кодексу України, визначено, що розмір орендної плати не може бути меншим, ніж 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а відповідно до ст.21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та наказу №12 Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 03 березня 2015 року, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, згідно якого розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, в порядку визначеному ЗК України, віднесено до компетенції вказаної установи, тому слід змінити сторону договору та розмір орендної плати.
Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області 15 січня 2016 року направило відповідачу повідомлення про збільшення розміру орендної плати та необхідність укладення з цього приводу додаткового правочину, однак згоди між сторонами досягнуто не було.
Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 березня 2017 року позов заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області задоволено, внесено зміни до договору оренди землі від 16 серпня 2012 року. Зокрема, викладено пункт 9 вказаного договору в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4 % на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки»; Змінено у тексті договору найменування орендодавця: з «Ріпкинська районна державна адміністрація» на «Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (пр. Миру, 14, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 38777072); Зобов'язано сторони зареєструвати зміни до договору (додаткову угоду) відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_3 звернулась до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким у позові заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування обставин, що мають значення для справи, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.
ОСОБА_3 зазначає, що станом на момент подання позовної заяви вона не отримувала на свою адресу жодного листа-пропозиції чи повідомлення, жодного проекту додаткової угоди ані від Ріпкинської райдержадміністрації, ані від Головного управління Держгеокадастру, з пропозицією переглянути та збільшити розмір орендної плати по договору оренди землі від 16 серпня 2012 року, як того вимагає договір та норми діючого законодавства України, не отримувала Наказу від 31 березня 2015 року про встановлення орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 4% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також вона не отримала протягом встановленого законом терміну оскаржуваного нею рішення. Особа, яка подає апеляційну скаргу наголошує, що позивачем не було запропоновано внести зміни, щодо ставки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а в односторонньому порядку прийнято наказ №25-2544/15-сг від 31 березня 2015 року, який слугував підставою внесення змін в договір оренди земельної ділянки від 16 серпня 2012 року.
ОСОБА_3 наголошує, що суд першої інстанції при задоволенні вимог, щодо внесення змін в договір оренди землі від 16 серпня 2012 року стосовно збільшення до 4% розміру для розрахунку орендної плати, невірно застосував норми діючого законодавства та задовольнив незаконні намагання позивача змінити договір оренди в односторонньому порядку, шляхом спонукання відповідача погодитись на новий розмір ставки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вважає, що такі дії не передбачені діючим законодавством, яке регулює орендні відносини, внесення змін в діючі договори оренди мають відбуватись саме за домовленістю сторін, шляхом укладання змін до договору оренди, а у випадку недосягнення згоди, за рішенням суду. Більш того, позивачем не обґрунтовано збільшення орендної плати до 4% нормативної грошової оціни земельної ділянки.
Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що судом також було порушено норми процесуального права, що полягають у порушенні правил підсудності. Зазначає, що вона прописана та проживає в м. Києві, тому на підставі ст.109 ЦПК України (в редакції на час подання позовної заяви), Ріпкинський районний суд Чернігівської області не міг розглядати дану справу. Більш того, відповідача не повідомляли про дату, час та місце судового засідання.
У наданий судом строк прокурор Чернігівської місцевої прокуратури подав відзив на апеляційну скаргу та просив апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 березня 2017 року - без змін. Зазначив, що 15 січня 2016 року Головне управління Держгеокадастру направляло відповідачеві повідомлення про збільшення розміру орендної плати та необхідність укладення з цього приводу додаткового правочину, однак згоди між сторонами досягнуто не було. Підписом в рекомендованому поштовому відправленні підтверджується, що ОСОБА_3 12 лютого 2016 року отримала лист відділу Держгеокадастру з пропозицією внести зміни в договір. Ухилення відповідача від внесення змін до договору оренди, в частині істотних його умов, які мають переглядатися один раз на рік, стали підставою для зміни цих умов на підставі судового рішення. Крім того, враховуючи що земельна ділянка, що надана в оренду ОСОБА_3 розташована на території Сиберізької сільської ради Ріпкинського району, вказана справа підсудна Ріпкинському районному суду. У договорі оренди земельної ділянки відповідач вказала адресу АДРЕСА_1, інших засобів зв'язку не надала, про зміну проживання не повідомляла, тому судові повістки направлялись на вказану адресу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.263 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відділ Держгеокадастру у Ріпкинському районі листом від 15 січня 2016 року повідомив відповідача про зміну діючого законодавства в частині визначення розміру орендної плати за землю та запропонував внести зміни до договору оренди, який нею отримано 12 лютого 2016 року. Пунктом 30 договору, укладеного між сторонами, передбачено, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у випадку недосягнення згоди - спір вирішується у судовому порядку, оскільки зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та Ріпкинською РДА, внесені не були, відповідач ухиляється від внесення змін до договору оренди, в частині істотних його умов, які за умовами договору мають переглядатися один раз на рік, тому є підстави для зміни цих умов на підставі судового рішення.
З таким висновком колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується.
Судом встановлено, що 16 серпня 2012 року між Ріпкинською РДА і ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, яка знаходиться на території Сиберізької сільської ради, загальною площею 190 га, строком на 10 років, у платне користування, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.10-12).
ОСОБА_4 прийому-передачі від 05 квітня 2012 року ОСОБА_3 прийняла земельну ділянку у розмірах, обумовлених договором (а.с.14-зв.).
Відповідно до п.9 договору оренди визначено, що плата за користування земельною ділянкою має вноситись ОСОБА_3 у розмірі 12 земельних податків, що у грошовій формі відповідає 36092 грн. 28 коп., на рахунок Сиберізької сільської ради Ріпкинського району.
Також п.12 вказаного договору визначено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік в обов'язковому порядку. Крім того, підставою для зміни орендної плати можуть бути: підвищення цін і тарифів; зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством; інші випадки, передбачені законодавчими актами України.
Так, 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 року № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Чернігівської області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Чернігівській області.
Наказом від 25 січня 2013 року №40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з пунктом 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.
Відповідно до ст.289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Пунктами 288.5.1, 288.5.2 ст.288 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент пред'явлення прокурором позову, передбачалось, що розмір орендної плати встановлюється у розмірі не менш ніж 3% нормативної грошової оцінки землі та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.
ОСОБА_4 ч.2 ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що, розпорядником земель за договором оренди землі від 16 серпня 2006 року є Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області.
Наказом Головного управління Держземагенства у Чернігівській області № 25-2544/14-15-СГ від 31 березня 2015 року, річну орендну плату ОСОБА_3 було визначено в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки (а.с.24-зв.).
Відповідно до п.12 Договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік в обов'язковому порядку. Результати виробничої діяльності (обробіток земель), а також зміни умов господарювання, зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнту індексації визначений законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, підтверджене документами та інші випадки, передбачені законодавчими актами України є підставами для зміни розміру орендної плати.
Відділ Держгеокадастру у Ріпкинському районі листом від 15 січня 2016 року повідомив відповідача про зміну діючого законодавства в частині визначення розміру орендної плати за землю та запропонував внести зміни до договору оренди (а.с.17). Підписом в рекомендованому поштовому відправленні підтверджується, що ОСОБА_3 12 лютого 2016 року отримала лист відділу Держгеокадастру з пропозицією внести зміни до договору (а.с.18), однак, жодних дій спрямованих на виконання п. 12 договору оренди не вчинила.
За вказаних обставин у суду першої інстанції були всі законні підстави для зміни істотних умов договору, укладеного між Ріпкинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, оскільки і законом, і умовами договору передбачена така зміна.
Доводи апеляційної скарги, що станом на момент подання позовної заяви вона не отримувала на свою адресу пропозиції на підписання додаткової угоди та їй не було запропоновано внести зміни до умов договору не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про отримання особисто ОСОБА_3 листа від Відділу Держгеокадастру у Ріпкинському районі Чернігівської області (а.с.18). З листа Відділу Держгеокадастру у Ріпкинському районі Чернігівської області від 15 січня 2016 року відповідачу пропонувалось внести зміни до умов договору оренди землі в частині перегляду збільшення ставки орендної плати до 8% від нормативної грошової оцінки, а в подальшому Наказом Головного управління Держземагенства у Чернігівській області від 31 березня 2015 року встановлено річну оренду в розмірі 4%.
Також не прийнятними є доводи ОСОБА_3, що діючим законодавством передбачено внесення змін в договори оренди саме за домовленістю сторін, оскільки умовами договору, а саме п.30 визначено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку, а враховуючи, що ОСОБА_3 не вживала заходів для вирішення даного питання, суд першої інстанції вірно задовольнив позов в цій частині.
Що стосується доводів про порушення правил підсудності, то слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України (що діяв на час відкриття провадження у справі) позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Оскільки земельна ділянка знаходиться на території Сиберізької сільської ради Ріпкинського району, тому у суду першої інстанції не було будь-яких підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
Також не приймаються до уваги доводи ОСОБА_3, що вона проживає в м. Києві і судові повідомлення мали б надсилатися саме за місцем її реєстрації, оскільки згідно копії паспорта відповідач прописана саме в АДРЕСА_2 (а.с.19), така ж адреса вказана і в самому Договорі оренди земельної ділянки. Змінивши своє місце проживання та реєстрації, ОСОБА_3 не повідомила про це Ріпкинську районну державну адміністрацію, як сторону Договору.
Інші доводи апелянта зводяться до цитування правових норм матеріального та процесуального права, та його суб'єктивного тлумачення даних норм.
Оцінивши всі зібрані у справі докази, правильно встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції із урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують вірного по суті рішення.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Враховуючи, що ухвалою судді Апеляційного суду Чернігівської області від 06 березня 2018 року було зупинено виконання рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 березня 2017 року, виконання рішення суду першої інстанції слід поновити.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 березня 2017 року - без змін.
Поновити виконання рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 березня 2017 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 23.04.2018 року
Головуючий:Судді: