Справа № 136/1941/17
провадження № 2/136/123/18
Іменем України
"19" квітня 2018 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Кривенка Д. Т.
за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
учасники цивільного процесу
позивач ОСОБА_1
представник позивача на підставі договору від 02.04.2018 - ОСОБА_3
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 міської ради Липовецького району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, обґрунтовуючи підставність позову тим, що 26.04.2010 померла його мати ОСОБА_5Після її смерті відкрилась спадщини за законом. Він, ОСОБА_1, будучи сином спадкодавця, отож спадкоємцем першої черги спадкування за законом, виявив намір на прийняття спадщини, утім пропустив визначений законодавцем шестимісячний строк, у зв'язку із чим нотаріус відмовив у прийнятті його заяви про прийняття спадщини. Позивач вважає, що строк на прийняття спадщини ним пропущено з поважних причин, оскільки він перебував за межами України на заробітках, де працював нелегально в усіх регіонах Росії з 2005 року та повернувся додому лише восени 2017 року, що позбавило його можливості своєчасно подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини після смерті матері та стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 21.02.2018 за клопотанням позивача замінено неналежного відповідача ОСОБА_4 міську раду Липовецького району Вінницької області на належного ОСОБА_2, оскільки за матеріалами спадкової справи №562/210 було встановлено, що остання прийняла спадщину, отож є суб'єктом порушених прав та має відповідати за позовом.
У визначений судом строк відповідач відзиву на позов не подала.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, що наведені у позовній заяві. Представник позивача додатково суду пояснив, що з 2005 року до кінця жовтня 2017 року позивач постійно перебував на заробітках на території Російської Федерації та додому не приїздив взагалі, у зв'язку із тим, що роботодавець не виплачував йому заробітну плату за незавершений обсяг робіт.
Відповідач, будучи повідомленою належним чином про день та час розгляду справи в судове засідання не з'явилась, клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність до суду не направила.
З огляду на зазначене, суд визнає неявку відповідача не поважною та у разі відсутності заперечень зі сторони позивача, вважає за можливе ухвалити заочне рішення за наявними в справі матеріалами, на підставі ст. 280 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, яким дав оцінку, встановив, що 26.04.2010 в місті Липовець, Вінницької області, померла ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть (а.с.5), яка доводилась позивачеві матір'ю (свідоцтво про народження (а.с. 6).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина.
Із матеріалів Спадкової справи №562/2010 заведеної після смерті 25.04.2010 ОСОБА_5, яка була витребувана судом встановлено, що своїм правом на спадкування скористалась донька спадкодавця - ОСОБА_2, яка в межах визначеного законодавцем строку подала заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Наведене свідчить, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину, за відсутності письмової згоди якої позивач звернувся до суду із позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з вимогами ст. ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У п. 24 постанови ПВСУ від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (стаття 13 ЦПК України).
Згідно пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Судом встановлено, що позивачем та його представником не було надано жодних доказів, в розумінні ст.77-80 ЦПК України, на підтвердження тривалого перебування позивача за межами України, тобто з часу відкриття спадщини, а саме: з 26.04.2010 по осінь 2017 року, що позбавили позивача можливості подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини після смерті матері.
Крім того, згідно з п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004, № 20/5, яка була чинною на час смерті спадкодавця, позивач мав можливість надіслати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори поштовим зв'язком.
За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, а тому в разі відмови в задоволені позову відносить понесені позивачем витрати за його рахунок.
На підставі ч.3 ст.1272 ЦК України, керуючись ст.13, 141, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП - НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП - НОМЕР_2) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - відмовити у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області.
Копію судового рішення видати учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення та невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Д.Т. Кривенко