1-кп/130/140/2018
130/154/18
Іменем України
23.04.2018 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
із участю: - прокурора ОСОБА_3 ,
- обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020130000699 від 15.10.2017 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, не працюючої, одруженої, військовозобов'язаної, паспорт НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , раніше не судимої,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 близько 23 години 00 хвилин 14.10.2017 року прийшла в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", розташоване в АДРЕСА_2 , для відпочинку. Перебуваючи у вказаному закладі, ОСОБА_4 звернула увагу на те, що дві незнайомі жінки, які танцювали на танцполі, залишили поряд на підлозі, свої речі, частиною яких вона вирішила протиправно заволодіти. Втілюючи свій злочинний намір, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, усвідолюючи протиправність власних дій, ОСОБА_4 викрала належну відвідувачці закладу ОСОБА_5 жіночу сумочку, в якій знаходились мобільний телефон останньої "АSUS Zenfon 2 Lazer" моделі "ZE601KL", вартістю 5985,76 грн., а також грошові кошти в сумі 230 грн., чим завдала ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 6215,76 грн. В подальшому ОСОБА_4 вказаний мобільний телефон залишила у своєму користуванні, а викрадені грошові кошти витратила на власні потреби. Жіноча сумочка та реша речей, що знаходились в ній, матеріальної цінності для потерпілої не становлять.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винуватою себе у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнала повністю. Пояснила, що біля 23 години вечора 14.10.2017 року вона зайшла на відпочинок в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", де пробула близько 4 годин. Збираючись додому, вона побачила на танцполі чужу жіночу сумочку, яку із вмістом вирішила викрасти, та забрала її з собою. Діставшись додому на таксі, у викраденій жіночій сумочці виявила мобільний телефон, який надалі використовувала для власних потреб, вставивши до нього свою сім-картку. Також у тій сумочці знаходились гроші в сумі 230 грн., які вона витратила на особисті потреби. Через деякий час до них додому прийшли працівники поліції, які спілкувались з її чоловіком щодо викраденого мобільного телефона, тому вона його невдовзі добровільно видала. У вчиненому щиро розкаявся. З найменуванням та вартістю викраденого майна погодилась. Зауважила, що самостійно частково відшкодувала потерпілій завдану шкоду. Просила її суворо не карати, врахувати наявність на утриманні двох малолітніх дітей.
Потерпіла ОСОБА_5 за належним викликом в судове засідання не з'явилася, попередньо подавши письмову заяву, за змістом якої просила судовий розгляд проводити за її відсутності, вказала про відсутність претензій майнового та морального характеру, щодо міри покарання покладалась на розсуд суду.
Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Обвинуваченою заявлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин; її позиція є істинною та добровільною.
Судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, за наслідком чого не отримано їх заперечень проти вказаного порядку та обсягу дослідження доказів.
При цьому суд виходить з того, що вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення належить до злочинів середньої тяжкості, не є складним та є одноепізодним; обвинувачена не має будь-яких фізичних чи психічних вад, обставини кримінального провадження нею визнані добровільно та ніким з учасників не заперечені.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що обвинувачена ОСОБА_4 умисно вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а тому вона повинна нести кримінальну відповідальність за ч.1 ст.185 КК України.
При призначенні міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Так, обвинувачена ОСОБА_4 є громадянином України (а.к.п.31) раніше до кримінальної відповідаьності не притягувалася (а.к.п.30); на обліку у лікарів психіатрів та наркологів не перебував і не перебуває (а.с.36,37), за місцем проживання він характеризується позитивно (а.к.п.35); має на утриманні двох малолітіх дітей (а.к.п.33,34,36), згідно власних пояснень перебуває у відпустці по догляду за молодшою дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Як вбачається із досудової доповіді Жмеринського міськрайонного відділу з питань пробації Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, результати оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення відносно обвинуваченої ОСОБА_4 виначають середній ризик небезпеки для суспільства та скоєння повторного кримінального правопорушення; виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства (без позбавлення, обмеження волі на певний строк або арешту) є можливим.
Ті обставини, що обвинувачена ОСОБА_4 щиро розкаялася у вчиненому та активно сприяла розкриттю злочину, а також наявнійсть на її утриманні двох неповнолітніх дітей слід віднести до таких, що пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , судом не встановлено.
З урахуванням наведеного суд для виправлення та перевиховання ОСОБА_4 , а також попередження вчинення нею нових правопорушень визначає необхідним призначення їй покарання у виді позбавлення волі, визнаючи неможливим застосування щодо неї передбаченого санкцією вказаної частини статті кримінального закону покарання у виді штрафу з огляду на вкрай обмежений особистий дохід обвинуваченої, яка не має власного доходу, недоцільним покарання у виді громадських робіт з огляду на потребу здійснення нею догляду за малолітніми дітьми, неможливості застосування покарання у виді виправних робіт до особи, яка не працює, а також недостатності альтернативного покарання у виді арешту.
Одночасно, приймаючи до уваги, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є злочином середньої тяжкості, з урахуванням особи обвинуваченої, обставин, що пом'якшують її покарання, та за відсутності обставин, які обтяжуть покарання, а також враховуючи висновки досудової доповіді, суд доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання шляхом звільнення її від відбування покарання з випробуванням із покладенням на неї певних обов'язків на період терміну випробування, не вбачаючи в даному конкретному випадку можливості застосування до неї вимог ст.69 КК України.
Цивільного позову не заявлено.
Речовий доказ, що знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, а саме: мобільний телефон "АSUS Zenfon 2 Lazer" моделі "ZE601KL", слід повернути за належністю потерпілій ОСОБА_5 , попередньо скасувавши арешт, накладений на вказане майно ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 09.11.2017 року (а.к.п.27, 40-41).
Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 198 грн. (а.к.п.48) підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
Про обрання обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ніким не заявлено, а тому суд не має повноважень щодо вирішення даного питання.
Керуючись ст.349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватою та призначити їй покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік.
Відповідно до вимог ст.75, 76 КК України звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона упродовж одного року не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта в розмірі 198 (сто дев'яносто вісім) гривень.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 09.11.2017 року та повернути за належністю потерпілій ОСОБА_5 мобільний телефон "АSUS Zenfon 2 Lazer" моделі "ZE601KL", що зберігається у Жмеринському ВП ГУНП у Вінницькій області;.
На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.
Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1