Справа 133/656/18
Іменем України
23.04.18
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Сєчко В.Л., розглянувши в місті Козятині в порядку відкриття провадження позовну заяву ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, визначивши ціну позову 39281,36 грн
Ухвалою суду від 28.03.2018, позовну заяву залишено без руху так як вона не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, оскільки позовна заява в собі містить лише посилання на норми зобов'язального права та умови Договору. В позовні заяві викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо виникнення заборгованості, проте в порушення п 3 ч 3 ст 175 КПК України позивач не навів обґрунтований розрахунок сум, які просить стягнути з відповідача, не зазначені докази, що підтверджують викладені банком обставини (на підставі яких фінансових документів відповідач отримав кредит, в чому саме полягає невиконання відповідачем умов кредитного договору, яких саме платежів, коли саме, і в яких сумах відповідач не сплатив, не зазначив який строк дії кредитної картки). Доданий до позовної заяви документ, названий розрахунком заборгованості є роздруківкою із комп'ютерної програми таблиці руху коштів по рахунку відповідача, зміст якої може бути зрозумілий лише фахівцям цього банку, хоча по вимогам про стягнення кредитної заборгованості позивач повинен навести відомості про розмір грошових сум та детальний порядок їх обчислення за кожною з вимогою саме в позовні заяві. Наданий як додаток до позовної заяви розрахунок являється тільки доказом розрахунку, який повинен міститися в позовні заяві, суми яку просить стягнути позивач.
На виконання ухвали суду позивач надав заяву в якій зазначив термін дії кредитної картки. Вказав, що надані додатки до позовної заяви містять відомості щодо розміру відсоткової ставки, розміру нарахованих відсотків, пені, суми коштів які надходили в рахунок погашення заборгованості, суму використаних коштів, періоду нарахування, відомості щодо розміру простроченого зобов'язання. Позивач вважає, що чинним законодавством не встановлено вимоги щодо форми та змісту розрахунку заборгованості, а тому надані суду розрахунки є належними доказами по справі.
Вивчивши подану заяву і додатки до них суд приходить до висновку, що позивач не усунув недоліків поданої позовної заяви, а тому її слід вважати неподаною і повернути позивачу.
Приймаючи таке рішення суд виходить з наступного.
Відповідно до ч 1 ст 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.Відповідно до п 3 ч 3 ст 175 КПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Із аналізу зазначених норм витікає, що позивач повинен подати до суду не заяву з своїми поясненнями, а позовну заяву в якій зазначить обґрунтований розрахунок сум, що стягуються зазначивши відомості щодо розміру відсоткової ставки, розміру нарахованих відсотків, пені, суми коштів які надходили в рахунок погашення заборгованості, суму використаних коштів, періоду нарахування, відомості щодо розміру простроченого зобов'язання.
Відповідно до п 8 ч 3 ст 175 ЦПК України позовна заява має містити перелік документів та інших доказів, що додаються.
Відповідно до ч 5 ст 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмовічи електронні доказипозивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).Додані до позовної заяви розрахунки, являється тільки письмовим доказом розміру заборгованості, а сам обґрунтований розрахунок суми яку просить стягнути позивач повинен міститися в позовній заяві .
Статтею 17 Закону України « Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р., встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У справах « Bellet v. France» Суд зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Також своїх рішень, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, Європейський суд указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права ( Ashingdane v. the United Kingdom).
З огляду на зазначені рішення Європейського суду, Цивільно процесуальним Кодексом України встановлені обмеження, щодо права позивача на звернення до суду. Дані обмеження полягають у поданні до суду позовної заяви яка має відповідати вимогам ст. 175 ЦПК України. Вразі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої переважна більшість заяв, поданих до Суду, визначаються неприйнятими, тобто Суд відхиляє ії навіть не розглядаючи по суті через невідповідність усім критеріям прийнятності.
Також, в порушення вимог ст.177 ЦПК України, до суду поданий лиш лише один примірник заяви щодо усунення недоліків відповідно до ухвали про залишення позовної заяви без руху .
Недоліки позовної заяви у встановлений строк стороною усунуті не були, а тому позовну заяву необхідно вважати не поданою і повернути позивачу. Судовий збір в сумі 1762 грн. повернути ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі ч.1п.2 ст.7 Закону України “Про судовий збір”
Керуючись ст. 185 ЦПК України,-
Ухвалив:
Позовну заяву ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вважати не поданою і повернути позивачу.
Судовий збір в сумі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві ) гривні , сплачений 20.03.2018 по платіжному дорученню №PROM0BFWFO ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рахунок № 31210206700007, МФО 802015 , одержувач коштів : УДКСУ у Козятинському районі та м. Козятині ,22030001 повернути ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» .
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення .
Копію ухвали надіслати для відому позивачу.
Суддя - підпис - ОСОБА_2
З оригіналом вірно.
Суддя Секретар
23.04.2018