Справа № 132/582/18
Провадження № 2/132/342/18
Іменем України
27.03.2018 року
місто КАЛИНІВКА
КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді СЄЛІНА Є.В.,
при секретарі - КУЛИК Т.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини,
21.02.2018р. до місцевого суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2, де просить зменшити розмір аліментів, що стягується з нього на підставі рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 05.04.2016р. на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, 10.05.2008р. народження, відповідно з 1/4 до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття; відкликати виконавчий лист № 132/803/16-ц, виданий 16.05.2016р. Калинівським районним судом Вінницької області. В обгрунтування своїх вимог зазначив, що раніше перебував у шлюбі з ОСОБА_2, від якого у них народилась спільна дитина - син ОСОБА_4, 10.05.2008р. народження, на утримання якого були стягненні судом аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення останнім повноліття. 18.06.2015р. він уклав шлюб з ОСОБА_5, від якого у них також народились спільні діти - донька ОСОБА_6, 28.12.2015р. народження та син ОСОБА_7, 22.08.2017р. народження, на утримання яких одночасно із стягненням аліментів на утримання дружини (1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) були стягненні у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу). Таким чином, загальний розмір аліментів, які стягуються на користь відповідача, перевищує половину його заробітної плати, що становить його у скрутне матеріальне становище.
Заявою про зменшення розміру позовних вимог від 27.03.2018р. (вх. № 2533/18), позивач ОСОБА_1 просить суд зменшити розмір аліментів, що стягується з нього на підставі рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 05.04.2016р. на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, 10.05.2008р. народження, відповідно з 1/4 до 1/5 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття; відкликати виконавчий лист № 132/803/16-ц, виданий 16.05.2016р. Калинівським районним судом Вінницької області; не вирішувати питання про розподіл судових витрат в порядку ст.141 ЦПК України щодо стягнення з відповідача судового збору.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надавши заяву, де просить справу розглянути в його відсутності, на уточнених позовних вимогах наполягає.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надавши заяву, де просить справу розглянути в її відсутності, змінені позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує проти зміну розміру стягуваних аліментів.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
В звязку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.
У відповідності до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав:
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно статті 18 цієї ж Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
За статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини та частин 7 і 8 статті 7 СК України, усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Виходячи з частини 1 статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до статті 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
При цьому, для збільшення або зменшення розміру аліментів, достатньо однієї з вказаних обставин, наприклад, зміни матеріального стану.
Згідно зі статтею 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
З системного аналізу норм СК України, якими визначені питання, що мають враховуватися при визначені розміру аліментів, їх зміні та інше (статті 192, 182, 188, 190 СК України) вбачається, що в разі вимоги позивача про зміну розміру аліментів у вигляді їх зменшення, останній має довести в суді обставини, які виникли після ухвалення попереднього рішення суду та негативно впливають на здатність сплачувати аліменти в раніше стягнутому розмірі.
Судом достовірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є батьком малолітньої дитини: сина ОСОБА_4, 10.05.2008р. народження, матір'ю якого є відповідачка ОСОБА_2, з якою шлюб між сторонами був розірваний.
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 05.04.2016р., з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 стягнені аліменти на утримання сина ОСОБА_4, 10.05.2008р. народження, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 18.03.2016р., до досягнення дитиною повноліття.
З 18.06.2015р. позивач ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_5, від якого у них народились спільні діти: донька ОСОБА_6, 28.12.2015р. народження та син ОСОБА_7, 22.08.2017р. народження, на утримання яких рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2017р., були стягненні аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видій заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26.09.2017р., до досягнення дітьми повноліття. Крім того, стягненні аліменти і на утримання дружини ОСОБА_5 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 22.08.2017р., до досягнення дитиною ОСОБА_7, 22.08.2017р. народження, віку трьох років.
Відповідно до частини 3 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
З огляду на наведене вбачається, що у зв'язку зі сплатою аліментів у визначеному рішеннями суду розмірі, позивач опинився в скрутному матеріальному становищі, оскільки по-перше, не у повному обсязі відбувається утримання аліментів з його заробітної плати, в результаті чого формується значна заборгованість з їх сплати, що тягне за собою відповідні негативно-правові наслідки, у тому числі і матеріального характеру, а по-друге, після сплати всіх необхідних та належних платежів, у тому числі і з житлово-комунальних послуг, в його розпорядженні залишається незначна сума доходу.
Слід зазначити, що у даній справі наявні обидві обставини, передбачені статтею 192 СК України, а саме зміна сімейного (народження інших дітей) та матеріального стану, які виникли після ухвалення попереднього рішення суду та негативно впливають на здатність сплачувати аліменти в раніше стягнутому розмірі, та дають підстави для зменшення розміру стягуваних аліментів.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин та наведених норм права, виходячи з того, що дитина як від першого шлюбу, так і діти від другого шлюбу є рівними перед законом і мають однакове право на утримання від батька, та те, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, враховуючи розмір заробітної плати позивача, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та розмір мінімальної заробітної плати, суд вважає необхідним зменшити розмір аліментів, що стягуються за рішеннями суду на користь відповідача.
Погоджений сторонами розмір аліментів у розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на думку суду буде законним і справедливим.
Відповідачка позовні вимоги визнає, тому відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позову.
Виходячи із викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 182-183 та 192 СК України, вимог постанови Пленуму Верховного Суду України за № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Калинівського районного суду вінницької області від 05 квітня 2016 року з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 1\4 частини до 1\5 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили, до досягнення дитиною повноліття.
Відкликати виконавчий лист № 132/803/16-ц, виданий 16.05.2016р. Калинівським районним судом Вінницької області.
Рішення може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами з підстав, визначених ст.423 ЦПК України, за заявою, поданою у строк, передбачений ст.424 ЦПК України, в порядку ст.425 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.
Суддя