Провадження № 2зз/760/32/18
В справі №760/8890/16-ц
/ про залишення заяви без руху/
16 квітня 2016 року Суддя Солом"янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, суддя
Заявник звергнулася до суду з і просить скасувати арешт майна що належить йому, на ке накладено арешт постановою Солом»янської державної виконавчої служби у м. Києві від 16 квітня 2003 року та зобов»язати даний орган зняти арешт та заборону шляхом внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Вимоги до форми і змісту позовної заяви у цивільних справах наведені в ст.119 Цивільного процесуального кодексу України.
З точки зору цивільного процесуального законодавства звернення до суду може мати місце в формі позовної заяви.
Сторонами в цивільному процесі є юридично заінтересовані особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення в цивільному судочинстві.
Відповідно до ч.1 ст.26 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони - позивач та відповідач, треті особи, а також представники сторін та 3-х осіб.
Сторонами в цивільному процесі є юридично заінтересовані особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення в цивільному судочинстві.
Відповідно до ч.ч.1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Тобто, за даною нормою закону арешт майна за заявою зацікавленої особи може бути знятий судом лише в разі, коли арешт на майно накладався за рішенням суду та в межах справи, яка розглядалася судом.
Так,з заяви вбачається, що арешт на майно заявника був накладений постановою Солом»янської державної виконавчої служби у м. Києві від 16 квітня 2003 року.
Таким чином, звернення заявника до суду може мати місце лише в порядку позовного провадження та захисту права власності.
Так, з матеріалів, наданих заявником, та які підтверджені повідомленнями суду, цивільна справа, в межах якої постановою державного виконавця накладено арешт, знищена.
Тобто, будь-якої інформації про накладення арешту на майно заявника в межах даної справи, немає.
Крім того, заявником у заяві ставить питання про вжиття примусових заходів до органу виконавчої служби про зобов»язання вчинити дії, які можуть бути вжиті лише в разі спору та в межах справи позовного провадження.
Виходячи з цього,-
-з яких підстав заявник звертається до суду про скасування арешту майна та зобов»язання органу виконавчої служби до певних дій з заявою, а не в порядку позовного провадження;
-хто має відповідати за вимогами про скасування арешту та зобов»язання вчинити дії, зазначені в заяві;
-на яке майно заявника був накладений арешт;
-чим підтверджується заборона на вчинення дій щодо належного заявнику майна;
При таких обставинах, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя
заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову залишити без руху, надавши йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Недоліки позовної заяви, викладені в даній ухвалі, мають бути усунуті шляхом подання належно оформленої позовної заяви.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Л.А.Шереметьєва