Іменем України
10 квітня 2018 року
Київ
справа №820/11439/15
касаційне провадження №К/9901/12441/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці ДФС (далі - Митниця) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 (суддя - Панченко О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 (головуючий суддя - Яковенко М.М., суддя - Лях О.П., Старосуд М.І.) у справі за позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» (далі - Підприємство) до Харківської митниці ДФС про скасування рішення,
У листопаді 2015 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якому просило скасувати рішення Митниці - картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100001/2015/00087.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалося на те, що ним правомірно використано пільгу щодо сплати податку на додану вартість при ввезенні на митну територію України книжок вітчизняного виробництва. Вважаючи картку відмови такою, що не відповідає чинному законодавству, позивач просив її скасувати.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 25.01.2016 позов задовольнив повністю: скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100001/2015/00087.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.04.2016 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що позивач мав право на податкову пільгу при декларуванні товару, яке підтверджується системним взаємозв'язком приписів підпункту 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 та пункту 197.4 цієї ж статті Податкового кодексу України.
Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.06.2016 відкрив касаційне провадження у справі. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. 129 Конституції України, статей 52-54, 58-64 Митного кодексу України, які підлягали застосуванню, а також вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Відповідач наполягає на тому, що звільнення від оподаткування стосується постачання та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації, у той час як стосовно книжок законодавець передбачив звільнення від оподаткування лише операцій щодо їх підготовлення, виготовлення та розповсюдження.
У запереченні на касаційну скаргу Підприємство вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим просить суд касаційну скаргу залишити без задоволенні, а судові рішення - без змін. Зокрема, Підприємство посилається на те, що доводи касаційної скарги ґрунтуються виключно на суб'єктивному тлумаченні відповідачем приписів підпункту 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України.
Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.04.2018 прийняв касаційну скаргу Митниці до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 10.04.2018.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.11.2015 Підприємством повторно подано для митного оформлення електронну митну декларацію №807100001/2015/004331 на товар №1 «Книги (друковані, зброшуровані), художня література…»; товар №2 «Книги (друковані, зброшуровані), художня література…»; товар №3 «Словники та енциклопедії (друковані, зброшуровані)». При цьому, на товари №1 та №3 декларантом в графі №36 заявлено преференцію за кодом 143 «Постачання (переплата) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови», що полягає у звільненні від оподаткування податком на додану вартість.
За результатом митного контролю відповідачем було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100001/2015/00087 у зв'язку з визнанням неправомірним використання пільги щодо сплати податку на додану вартість на товари №1 та №3.
Спірні правовідносини у даній справі стосуються того, чи поширюється режим звільнення від оподаткування, встановлений підпунктом 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на операції з постачання книжок на митну територію України.
Відповідно до підпункту 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) звільняються від оподаткування операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.
Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Пунктом 197.4 статті 197 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що звільнення від оподаткування товарів, передбачене пунктом 197.1 цієї статті, поширюється на операції із ввезення на митну територію України.
Системний правовий аналіз наведених норм законодавства дозволяє зробити висновок, що підпункт 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України встановлює перелік товарів, на які поширюється режим звільнення від оподаткування, а не операцій з цими товарами, які звільняються від оподаткування.
У свою чергу, питання операції, яка підлягає звільненню від оподаткування, врегульовано пунктом 197.4 статті 197 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка в якості такої операції визнає ввезення на митну територію України товарів, визначених у підпункті 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу.
Наведене правове регулювання свідчить про правильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин, яке полягає у тому, що операції із ввезення на митну територію України книжок звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Судами попередніх інстанцій також правильно враховано, що обставини щодо відсутності у діях декларанта порушень митних правил у вигляді незаконного застосування пільги з податку на додану вартість при ввезенні книжок на митну територію України підтверджені судовим рішенням у справі №645/4954/15-а, яке набрало законної сили.
Таким чином, доводи Митниці, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 та ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга Митниці підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 - без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк
Т.М. Шипуліна