Справа № 569/4238/18
17 квітня 2018 року
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Харечка С.П.
секретар судового засідання Левчук Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа відділ ДВС Святошинського районного управління юстиції у м.Києві на постанову про повернення виконавчого документу стягувачу за ВП №53304545,
15 березня 2018 року до Рівненського міського суду звернувся ОСОБА_1 із скаргою, в якій просить: поновити, пропущений ним з поважних причин строк для подання скарги щодо оскарження постанови про повернення виконавчого документу стягувачу за виконавчим листом №569/14035/15-к виданого Рівненським міським судом 23.12. 2016 року - ВП № 53304545, визнати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, за виконавчим листом №569/14035/15-к, виданого Рівненським міським судом 23.12. 2016 року, ВП № 53304545- неправомірною, зобов'язавши державного виконавця Пилипчука K.P. та Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ, ОСОБА_2 територіального управління юстиції у м. Києві усунути ними допущені порушення, (поновити порушене право) шляхом прийняття до виконання вищевказаного виконавчого документу та проведенням необхідних Згідно Закону України «Про виконавче провадження» примусових дій щодо стягнення з боржника ОСОБА_3 боргу.
В обґрунтування скарги покликається на те, щоним до Відділу ДВС, 18.01.2017 року, було направлено для прийняття до виконання оригінал виконавчого листа № 569/14035/15-к виданого 23.12.2016 року Рівненським міським судом Рівненської області, про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 50000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень) завданої йому злочином моральної шкоди. Одночасно з направленням виконавчого листа, ним були надані банківські реквізити для стягнення вказаної грошової суми. З урахуванням того, що після направлення даної заяви йому не прийшло жодної відповіді, він був впевнений у тому, що провадження відкрито і в подальшому воно буде виконуватись належним чином. 15.12.2017 року, він вирішив поцікавитись про вжитті ДВС заходи щодо вищевказаного виконавчого листа та звернувся на адресу Святошинського ДВС шляхом надіслання заяви через пошту у вигляді цінного листа з описом. По даній заяві йому вернувся поштовий бланк з відміткою щодо його отримання 22.12.2017 р. У заяві він зазначав, що ним ще у 2017 році на адресу ДВС було направлено до виконання виконавчий лист, вказував на наявність непогашеної заборгованості з боку боржника, а тому просив повідомити його про хід виконання виконавчого провадження за вищевказаним листом. У даному зверненні він поставив для ДВС чіткі запитання : просив повідомити коли ДВС було відкрито виконавче провадження; просив надати копію відповідної постанови, просив повідомити його, які та коли заходи вживались щодо боржника; надати йому завірену підписом та печаткою органів ДВС довідку про наявну заборгованість з боку боржника, просив повідомити, які пояснення з приводу виконавчого провадження надавав ДВС боржник щодо неможливості погашення ним вказаної вище заборгованості; просив витребувати з міграційної служби України данні щодо боржника на предмет здійснення ним виїздів за кордон в період з 01 січня 2016 року по грудень 2017 рік включно. Також у даній заяві він просив повідомити його про наявність будь-яких інших причин неможливості виконання вищевказаного виконавчого провадження. Однак, незважаючи на передбачені законом строки щодо надання відповіді на звернення громадян, жодної відповіді на дане звернення з органів ДВС він не отримав. 08.02.2018 року, він повторно направив цінним листом з описом (рекомендоване з повідомленням) який був отриманий органами ДВС 12.02.2018 року, відповідно до поштової відмітки на бланку, що йому повернувся. У заяві з відміткою повторно, він знову поставив вищевказані питання для ДВС і вказав про те, що ним не отримано жодної відповіді за його зверненням. Лише після неодноразових телефонних дзвінків на його адресу замість повноцінної відповіді на вищевказаними його звернення з запитаннями йому було надіслано лише копії деяких документів, а саме 02.03.2018 р., він отримав на пошті під розписку, конверт з Святошинського ДВС в середині якого виявив : супровідний лист № 46332 від 26.06.2017 року, на ім'я ОСОБА_3 та на його ім'я з повідомленням Святошинського ВДВС м ОСОБА_2, що направляються до відома постанова від 26.06.17 р., винесена при примусовому виконанні, Виконавчий лист № 569/14035/15-к від 23.12.2016 р., що видав Рівненський міський суд Рівненської області; копія постанови від 26.06.2017 року, про повернення виконавчого документу стягувачу, в якій було зазначено, що боржника за вказаною адресою не розшукано та майна, на яке можливо зробити стягнення в рахунок погашення боргу згідно ЗУ «Про виконавче провадження»- не виявлено та оригінал виконавчого листа. Вважає постанову винесену державним виконавцем такою, що порушує його права та просить суд її скасувати та поновити виконавче провадження
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд скарги у його відсутність та відсутність його представника, вказав, що скаргу підтримує та просить її задовольнити з підстав в ній наведених.
Державний виконавець, представник органу державної виконавчої служби, боржник в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця, чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. З боку працівників ДВС були грубо порушені мої права передбачені Законом України «Про виконавче провадження», Конституцією України, Законом України «Про звернення громадян» та ряд інших нормативних актів чинного законодавства України, а тому вважаю доцільним звернутись з даною скаргою до Вашої установи.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 передбачено, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Як встановлено, ОСОБА_1 до Відділу ДВС, 18.01.2017 року, було направлено для прийняття до виконання оригінал виконавчого листа № 569/14035/15-к виданого 23.12.2016 року Рівненським міським судом Рівненської області, про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 50000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень) завданої йому злочином моральної шкоди.
26 червня 2017 року головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_4 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Матеріали виконавчого провадження надані суду не були.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно зі статтею 18 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вказаних законодавчих положень вбачається, що повернення виконавчого документа державним виконавцем допускається, якщо ним у повному обсязі вжито всіх заходів з примусового виконання рішення, зокрема щодо розшуку майна боржника, в результаті яких не виявлено майна. При цьому в силу статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 81 Цивільного процесуального кодексу України обов'язок доведення факту вжиття заходів щодо примусового виконання рішення покладається саме на державного виконавця.
Крім того, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю під час здійснення виконавчого провадження надано право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення.
Святошинським районним відділом державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві не надано суду жодного доказу на підтвердження виконання державним виконавцем своїх обов'язків.
Викладене свідчить, що головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві не виконано всіх дій щодо вжиття заходів з примусового виконання рішення суду, що призводить до порушення прав ОСОБА_1 та свідчить про обґрунтованість скарги останнього.
Відповідно до частини 2 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що постанова від 26 червня 2017 року, винесена головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого листа стягувачу є неправомірною, відповідно дії, а тому слід зобов'язати поновити виконання виконавчого листа № 569/14035/15-к виданого 23.12.2016 року Рівненським міським судом Рівненської області, про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 50000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень) завданої йому злочином моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст. 448 ЦПК передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до п. а ч.1 ст. 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи .
Відповідно до ч.2 ст. 449 ЦПК України, передбачено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом.
Відтак, клопотання про поновлення строку звернення до суду ізскаргою - обґрунтоване, і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 259, 260, 353, 450, 451 ЦПК України, суд,
Поновити, пропущений ОСОБА_1 з поважних причин строк для подання скарги щодо оскарження постанови про повернення виконавчого документу стягувачу за виконавчим листом №569/14035/15-к виданого Рівненським міським судом 23.12. 2016 року - ВП № 53304545.
Скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа відділ ДВС Святошинського районного управління юстиції у м.Києві на постанову про повернення виконавчого документу стягувачу за ВП №53304545 - задовольнити.
Визнати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, за виконавчим листом №569/14035/15-к, виданого Рівненським міським судом 23.12. 2016 року, ВП № 53304545 - неправомірною, зобов'язавши державного виконавця Пилипчука K.P. та Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ, ОСОБА_2 територіального управління юстиції у м. Києві усунути ними допущені порушення, (поновити порушене право) шляхом прийняття до виконання вищевказаного виконавчого документу та проведенням необхідних згідно Закону України «Про виконавче провадження» примусових дій щодо стягнення з боржника ОСОБА_3 боргу.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Харечко С.П.