31 жовтня 2017 року
справа № 804/4963/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Сафронової С.В.
судді: Мельника В.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року
у адміністративній справі № 804/4963/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними дії та скасування рішення, -
04.08.2016 року ТОВ «АТБ-маркет» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 110100001/2016/200022/1 від 01.04.2016 року; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення « 110100001/2016/00030 від 01.04.2016 року; вирішити питання щодо судових витрат.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 року позовні вимоги ТОВ «АТБ-маркет» задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 110100001/2016/200022/1 від 01.04.2016 року, прийняте Дніпропетровською митницею ДФС; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100001/2016/00030 від 01.04.2016 року, прийняту Дніпропетровською митницею ДФС.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції Дніпропетровська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні ним оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів він керувався прописаним у Митному кодексі України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом документів щодо заявленої митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що ним при митному оформленні товару виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, та документів, які були надані додатково, не встановлено строк та повноту оплати за поставлений товар, розбіжності щодо опису товару, існують розбіжності щодо транспортування товару. Апелянт вказав, що позивачем, не було надано необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості та в поданих документах були розбіжності у даних щодо розрахунку ціни, митницею було вирішено застосувати інший метод визначення митної вартості ніж був застосований декларантом. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товару, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «АТБ-маркет» при поданні до митного органу митної декларації, обґрунтовано застосувало перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що всі інші передбачені митним законодавством методи визначення митної вартості товарів застосовуються у разі, якщо не можливо застосувати перший метод, зазначав, що Дніпропетровська митниця ДФС не мала підстав змінювати митну вартість імпортованого товару, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товару, позивачем надано обґрунтовані пояснення, документи дають змогу ідентифікувати товар та об'єктивно визначити його ціну по договору. Позивачем було подано всі необхідні та належні документи для усунення виявлених розбіжностей. Суд першої інстанції вказував, що позивачем виконано всі вимоги відповідача про витребування додаткових документів. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Кодексу. Судом першої інстанції у якості висновку рішення було вказано, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару було надано всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Приймаючи оскаржуване рішення, митний орган жодним чином не обґрунтував неможливість застосування основного методу при визначенні митної вартості товару та всіх інших у їх послідовності, що свідчить про безпідставність застосування суб'єктом владних повноважень резервного методу.
Матеріалами справи встановлено, що 25.05.2015 року між ТОВ «АТБ-маркет» та фірмою NEFIS AGRO GIDA LTD. STI. (Туреччина), укладено зовнішньоекономічний контракт № 2935-BL/TR, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товари, а покупець з свого боку прийняти та оплатити його на умовах, визначених договором. Згідно пункту 2.3 контракту найменування, ціна і кількість поставленого товару обумовлюється сторонами в специфікаціях, які підписуються на кожну окрему поставку та є невід'ємною частиною вказаного договору.
Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «АТБ-маркет» та фірмою NEFIS AGRO GIDA LTD. STI., 02.02.2016 року було узгоджено та підписано специфікацію до контракту щодо поетапної поставки крупи булгуру в 50 кг мішках у кількості 125000,00 кг за ціною 0,385 доларів США/кг на загальну суму 48125,00 доларів США на умовах постави FOB Mersin (Інкотермс 2010).
Встановлено, що для здійснення митного оформлення першої партії товару 30.03.2016 року позивачем до Дніпропетровської митниці ДФС було подано митну декларацію по формі МД-2 № 110100001/2016/207240, відповідно до якої була заявлена митна вартість 0,4001 доларів США за 1 кг, товар, що ввозився на митну територію України вказано пшеницю булгур жовтого кольору Coarse Yellow Bulgur, одержана шляхом теплової обробки зерен твердої пшениці, висушування, очищення та подріблення (крупного дроблення) у мішках по 50 кг нетто, країна походження Туреччина, виробник NEFIS AGRO.
Встановлено, що разом з ВМД № 110100001/2016/207240 позивачем подано до митного органу: контракт № 2935-BL/TR від 25.05.2015 року, специфікацію № 8 від 02.02.2016 року, договір страхування № 01г6д від 28.03.2016року, міжнародну автомобільну накладну № 6983 від 28.03.2016 року, коносамент № GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року, комерційну пропозицію № 2016020 від 01.02.2016 року, заявку на перевезення № 9646/36 від 05.03.2016 року, заяву на страхування № 159 від 18.03.2016 року, висновок про вартісні характеристики товару № 11/63 від 30.03.2016 року, інвойс № 089273 від 03.03.2016 року, пакувальний лист б/н від 03.03.2016 року, контракт про перевезення № 02-2015-7 від 02.07.2015 року, сертифікат про походження товару ММ 0146183 від 03.03.2016 року, сертифікат якості від 03.03.2016 року.
Митний орган при перевірці поданих документів дійшов висновку, що документи не містять всіх даних для визначення митної вартості товару, тому запропонував подати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; переклади документів відповідно до ст. 254 МК України. У висновках експертних організацій ДП «Держзовнішінформ» № 111/63 від 30.03.2016 року та Дніпропетровської ТПП № ГО-1502 від 29.03.2016 року не врахована кон'юнктура ринку та не наведено порівняльних аналізів та графіків цін, не містять цінової інформації на заявлений до митного оформлення товар.
Листом № 1 від 01.04.2016 року ТОВ «АТБ-маркет» повідомило Дніпропетровську митницю ДФС про неможливість подання додаткових документів у десятиденний термін.
01.04.2016 року Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за шостим методом № 110100001/2016/200022/1 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Мотивуючи своє рішення, відповідач зазначив, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, неможливо встановити митну вартість товару, визначено митну вартість товару як 0,5998 доларів США за 1 кг товару. 01.04.2016 року сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 11010000/2016/00030.
Коригуючи митну вартість товару, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядними методами, з розрахунку на рівні: 0,5998 доларів США за 1 кг для товару №1 МД №110100000/2016/202703 від 08.02.2016 року.
Товар випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання за митною вартістю, визначеною декларантом, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, визначених Дніпропетровською митницею ДФС відповідно до рішення № 110100001/2016/200022/1 від 01.04.2016 року, що підтверджується вантажно-митною декларацією № 110100001/2016/207471.
Відповідно до ст. 49, ч. 1 ст. 50, ч. 2 ст. 52, ст. 53 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Встановлено, що Дніпропетровською митницею ДФС при коригуванні митної вартості товарів за вантажно-митною декларацією №110100001/2016/207240, використовувалась інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за першим методом згідно оформлення подібного товару, за раніше поданими ВМД. Однак, Дніпропетровською митницею ДФС не доведено чому для порівняння вартості товару, ввезеного ТОВ «АТБ-маркет» обрано інші вантажно-митні декларації для товару, зокрема, за митною декларацією №110100000/2016/202703 від 08.02.2016 року. Умови поставок, виробники, характеристики товарів за взятими для порівняння вантажно-митними деклараціями можуть відрізнятись від тих умов та характеристик товарів, що ввозились ТОВ «АТБ-маркет». Дніпропетровською митницею ДФС не доведено, чому для порівняння взято декларацію з начебто подібними умовами поставки.
Позивачем до митного органу було надано всі документи, підтверджуючі заявлену митну вартість. З наданих до митного оформлення документів та наданих додатково документів можливо ідентифікувати, чому позивачем для митного оформлення визначено митну вартість товару саме за першим методом.
Суд зазначає, що Дніпропетровською митницею ДФС за контрактом № 2935-BL/TR 25.05.2015 року було розмитнено такий самий товар (пшеницю булгур жовтого кольору Coarse Yellow Bulgur, одержана шляхом теплової обробки зерен твердої пшениці, висушування, очищення та подріблення (крупного дроблення) у мішках по 50 кг нетто, країна походження Туреччина, виробник NEFIS AGRO), саме цього виробника, за митною вартістю 0,4001 доларів США ціна за 1 кг (митні декларації: № 110100001/2016/207969 від 08.04.2016 року, № 110100001/2016/207965 від 08.04.2016 року, № 110100001/2016/207964, № 110100001/2016/209588 від 25.04.2016 року, № 110100001/2016/209587 від 25.04.2016 року). Таким чином, Дніпропетровська митниця ДФС дозволяла розмитнення товару, який ввозився на митну територію України ТОВ «АТБ-маркет» визначеного контрактом з тим самим виробником за митною вартістю 0,4001 доларів США за 1 кг.
Відносно розбіжностей щодо транспортування товару, встановлено, що згідно з наданим коносаментом № GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року безпосереднім перевізником товару є суднохідна лінія «GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd», підтверджено перевантаження контейнерів з одного транспортного засобу на інший (коносамент № ISTODS000017 від 25.03.2016 року). Варто вказати, що за умовами зовнішньоекономічного контракту № 2935-BL/TR від 25.05.2015 року та специфікації № 8 від 02.02.2016 року поставка товару здійснюється на умовах FOB Mersin (Інкотермс 2010), які передбачають, що покупець самостійно укладає та сплачує послуги щодо перевезення вантажу, що і було здійснено позивачем, прощо надано підтверджуючі докази. ТОВ «АТБ-маркет» з ТОВ «Фосдайк Груп» 02.07.2015 року було укладено договір транспортного експедування № 02-2015-7, згідно з пунктом 1.2. якого, перелік послуг та інформація про послуги вказуються у заявці на перевезення вантажу, яка є невід'ємною частиною договору. За умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедування та здійснює оформлення перевізних документів. Вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом № GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року.
Позивач не зобов'язаний мати безпосередні господарські відносини з компанією-перевізником, адже всі обов'язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на експедитора ТОВ «Фосдайк Груп», який з свого боку здійснив за дорученням ТОВ «АТБ-маркет» транспортування товару за умовами FOB Mersin. До послуг перевезення за договором № 02-2015-7 від 02.07.2015 року включено морське перевезення за межами території України, навантажувально-розвантажувальні роботи, ТЕО в порту, авто доставка по території України, винагорода експедитора, що свідчить про включення до митної вартості товару всіх витрат на його транспортування. Послуги транспортування включені у митну вартість товару, надано підтверджуючі рахунки на оплату № 141/1 та № 141/2 від 29.03.2016 року.
Судова колегія зазначає, що позивачем при поданні 31.03.2016 року митної декларації, митна вартість була визначена на підставі контракту на поставку товару (пшеничний булгур жовтого кольору) позивачем для митного оформлення було надано всі документи, які обґрунтовують заявлену митну вартість товару. На підставі наданих до митної декларації документів, митний орган мав можливість встановити чому позивачем визначено митну вартість за першим методом, тобто за ціною контракту враховуючи транспортування.
Варто враховувати наявний експертний висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати від 07.04.2016 року № ГО-1734, згідно якого ринкова вартість товару, що ввозились (крупа булгур в мішках по 50 кг) становить 385 доларів США за 1 кг, тобто у ціновій варіації, яку у митній декларації заявив позивач.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 804/4963/16 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: С.В. Сафронова
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: Д.В. Чепурнов