Справа № 22-2281/2012 Головуючий у І інстанції - Коробенко C.B.
Доповідач - Рубан С.М.
23 травня 2012 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого судді Рубан С.М. суддів Осипенко М.І., Слюсар Т.А. при секретарі Чайці І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю - ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 27 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю та Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської Ради про визнання свідоцтва недійсним та визнання права власності, -
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 вересня 2011 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та належить Фірмі «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю - ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу районного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала подану апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги.
Позивачка та представник Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської Ради в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст. 151 ЦПК України, яка визначає підстави для забезпечення позову, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що даний позов є майнового характеру і для виконання рішення в подальшому необхідно його забезпечити.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна виходячи із наступного.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 p., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд
має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами.
Як вбачається із матеріалів справи, звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивачем не були зазначені підстави забезпечення позову.
Крім того, відповідно до позовної заяви, позов був пред'явлений ОСОБА_3, в той час, як в тексті позовної заяви зазначений в якості позивача ОСОБА_5, та вказано, що між ним (новим покупцем), громадянином ОСОБА_5 (покупець) та Фірма «Т.М.М.» - ТОВ було укладено договір заміни сторони і передачі прав та обов'язків за договором купівлі- продажу майнових прав від 13 лютого 2009 року.
В прохальній частині позовної заяви представник позивача ОСОБА_3 просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, яка належить відповідачу згідно свідоцтва про право власності від 23 березня 2011 року, в підтвердження чого надає ксерокопію свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу КМДА (Київської міської державної адміністрації) 23 березня 2011 року, котрим посвідчено, що квартира АДРЕСА_2 дійсно належить Фірмі «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю на праві приватної власності.
Однак, ухвалою Солом»янського районного суду м. Києва від 27 вересня 2011 року позов забезпечено шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, відносно якої відсутня заява позивача про забезпечення позову.
Крім цього, даних про те, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить відповідачу Фірмі «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю, матеріали справи не містять.
При таких обставинах справи ухвалу суду не можна вважати законною та обґрунтованою і вона підлягає скасуванню з постановлениям нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307,312, 314-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю - ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Солом»янського районного суду м. Києва від 27 вересня 2011 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді: