Справа № 344/5062/18
Провадження № 1-кс/344/2001/18
19 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за № 12018090010000292 від 21.01.2018 року,
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що в період часу з 17.01.2018 року по 20.01.2018 року, ОСОБА_5 , 11.02.1990 року, проходив повз приміщення квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_7 .. В цей момент у ОСОБА_5 , виник неправомірний умисел на таємне викрадення чужого майна із приміщення вказаної квартири.
В подальшому, ОСОБА_5 , переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає підійшов до вікна приміщення квартири та за допомогою спеціально пристосованих для цього предметів, які були при ньому, відважив металопластикове вікно, через яке проник в середину квартири.
Перебуваючи в приміщенні вказаної квартири, ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, спрямований та таємне викрадення чужого майна, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з корисливих спонукань таємно викрав колекційні монети, які знаходились в спальній кімнаті в шафі, загальна вартість яких, згідно висновку мистецтвознавчої експертизи становить 5 499 гривень, які належать ОСОБА_7 .
Після цього, ОСОБА_5 , з викраденим майном покинув місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 , майнову шкоду на суму 5 499 гривень.
19.04.2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрювана усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочинів у вигляді позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному достеменно відомо місце його перебування; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 , схильний до вчинення кримінальних правопорушень, офіційно не працює, джерело доходів невідоме, вчиняв корисливі кримінальні правопорушення, та на шлях виправлення не став, що свідчить про можливість вчинення ним у майбутньому нових злочинів з метою незаконного збагачення.
Враховуючи вище наведені ризики, репутацію підозрюваного, наявності в нього не знятої та не погашеної у встановленому законом порядку судимості, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, не можливе.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваного, покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язується, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним, оскільки останній вчинив злочин, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Застосування запобіжного заходу у вигляді застави не може запобігти зазначеним вище ризикам, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працює, джерело його доходу невідоме, також відсутні особи, які можуть внести грошові кошти на спеціальний рахунок Івано-Франківського міського суду. Відтак, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, та просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечив, вважає наведені прокурором ризики недоведеними. Просив у задоволенні клопотання відмовити, врахувати те, що підозрюваний працює неофіційно та має на утриманні малолітню дитину та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
З матеріалів клопотання вбачається, що 19 квітня 2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 3 ст. 185 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.
В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: даними, які містяться у протоколі додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколі обшуку, протоколах огляду речей, висновках мистецтвознавчих експертиз та інших матеріалах кримінального провадження.
Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, його репутацію, наявність постійного ммісця проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину та раніше судимий.
В той же час прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.
Так, згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України більш м'яким запобіжним заходом є домашній арешт, який згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Крім цього, ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено обов'язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.
Відтак, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданим ризикам, вважаю, щодо останнього достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло, з покладенням на нього додаткових обов'язків, і саме такий запобіжний захід може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Ч. 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) утримуватись від спілкування з потерпілим в даному кримінальному провадженні;
5) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
В решті вимог клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді діє до 18 червня 2018 року включно та підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Виконання ухвали доручити відповідному відділу поліції за місцем проживання підозрюваного, а контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали складено 20 квітня 2018 року.