Справа № 444/2653/17
Провадження № 2-а/444/33/2018
11 квітня 2018 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :
головуючого судді Мікула В. Є.,
секретар судового засідання Будзан Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування постанови про порушення митних правил. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 06 серпня 2017 року біля 09.00 год. ОСОБА_1 в якості пасажира повертався з ОСОБА_2 за Україну через МАПП "Рава-Руська" Львівської митниці ДФС на легковому автомобілі марки «Volkswagen Grafter».
Під час проходження митного контролю працівники митниці повідомили йомі, що ним 18 та 22 вересня 2016 року ввезено на територію України з ОСОБА_2 відповідно автомобіль "Volkswagen Passat", реєстраційний номер KBC357S4, (що постійно зареєстрований в ОСОБА_2) VIN:WVWZZZ3BZVE066533 та легковий автомобіль марки "КІА Carnival", реєстраційний номер DPL95UH (що постійно зареєстрований в ОСОБА_2) VIN: P7512Y6110580, про що працівником митниці було складено протоколи про порушення позивачем митних правил за № 3952/20900/17 та № 3953/20900/17 від 16.08.2017 року.
При цьому працівники митниці пояснили ОСОБА_1, що він минулого року ввіз на територію України цих два легкових автомобілі з території ОСОБА_2 і назад їх не повернув, тобто порушив митні правила, а тому йому необхідно сплатити штраф в загальній сумі 17000.00 гра (по 8.500 грн. за кожен автомобіль).
На підставі даних протоколів працівниками Львівської митниці ДФС винесено постанови в справі про порушення митних правил за № 3952/20900/17 від 28.08.2017 року та № 3953/20900/17 від 28.08.2017 року, відповідно до яких ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення
штрафу по 8.500 грн. за кожен автомобіль, всього на суму 17000.00грн.
Зазначені постанови Львівської митниці ДФС вважає незаконними, передчасними, винесеними у повній відсутності будь-яких юридичних підстав, а тому наголошує, що вони підлягають скасуванню.
У зв»язку з чим позивач звернувся з даним позовом та просить такий задоволити.
Позивач в судове засідання не з»явився, однак подав до суду заяву в якій просить розглядати справу у його відсутності. Позов підтримує, просить такий задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, однак подав до суду заперечення, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв»язку з їх безпідставністю та неогрунтованістю.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з»явилися.
Всебічно і повно з»сувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення сторін, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Конституцією України закріплено норму щодо обов'язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Судом встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що працівниками Львівської митниці ДФС винесено постанови в справі про порушення митних правил за № 3952/20900/17 від 28.08.2017 року та № 3953/20900/17 від 28.08.2017 року, відповідно до яких ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу по 8.500 грн. за кожен автомобіль, всього на суму 17000.00 грн.
Відповідно до статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України.
Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.
Відповідно до статті 40 Митного кодексу України, усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України; декларуванні товарів і транспортних засобів; повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.
Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що факт ввезення позивачем ОСОБА_1 на митну територію України даних транспортних засобів не підтверджено доказами в порядку, визначеному законодавством, а саме, документами, які декларант або уповноважена ним особа подає органу доходів і зборів для митного оформлення транспортного засобу в митний режим транзиту. Зокрема, суд вважає, що під час розгляду справи не доведено, той факт, що ОСОБА_1 є власником транспортнихів засобів - "Volkswagen Passat", реєстраційний номер KBC357S4, та "КІА Carnival", реєстраційний номер DPL95UH.
Виходячи з положень ст. 1 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», єдиний збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, визначених у статті 5 цього Закону, які перетинають державний кордон України.
Проте у матеріалах справи про порушення митних правил відсутнє документальне підтвердження того, що гр. ОСОБА_1 є власником згаданих вище транспортних засобів чи уповноваженою ним особою, а саме, автомобілям з реєстраційними номерами KBC357S4, DPL95UH, та відповідно до матеріалів справи переміщувався ним 18.09.2016 р. та 22.09.2016 р. через МАПП "Рава-Руська".
Окрім цього у матеріалах справи не має у наявності документів (їх копій), що підтверджують право власності гр. ОСОБА_1 на дані транспортні засоби у відповідності до вимог п. 2 Розділу І Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, а саме:
-нотаріально засвідчений в країні придбання або в консульської установі чи в посольстві України в країні придбання договір купівлі-продажу чи дарування;
-технічний паспорт, технічний талон, сервісна книжка, реєстраційне свідоцтво та іншій документ на транспортний засіб, виданий уповноваженим органом країни придбання, із зазначенням власника транспортного засобу;
-оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих підприємств чи інших організацій та установ оригінали рахунків, чеків, рахунків-фактур, інвойсів інших документів (із зазначенням дати продажу, номери шасі (рами), кузова (або ідентифікаційний номер), двигуна ТЗ, його модель і рік виготовлення, а також прізвище, ім'я, по батькові особи, якій продано ТЗ);
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які інші додаткові документи (їх копії), які би підтвердили право власності гр. ОСОБА_1 на згадані вище транспортні засоби, зокрема страховій поліс, оформлений на транспортний засіб у країні придбання на ім'я власника транспортного засобу, товаро-супровідні та транспортні документи, засвідчені відповідними органами (митними органами, поліцією і т.д.) і оформлені на ім'я власника транспортного засобу.
Таким чином суд приходить до переконання, що матеріалами справи не доведено самого факту, який має юридичне значення, а саме, що гр. ОСОБА_1 є суб'єктом права власності автомобілів марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер KBC357S4, "КІА Carnival", які постійно зареєстровані в ОСОБА_2.
Разом з тим суд враховує той факт, що 12 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Жовківського відділення поліції, щоб у відповідності до норм діючого кримінально-процесуального законодавства України внесли подану заяву до Єдиного реєстру досудових розслідувань з метою проведення досудового слідства і притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, мешканців с. Потелич Жовківського району Львівської області, оголосивши їм підозру у скоєнні ними злочинів, передбаченими ст.ст. 190 та ст. 192 КК України, а саме, що вони обманним шляхом, зловживаючи його довірою, без його відома, обманивши ОСОБА_1 в приватну поїздку до ОСОБА_2 разом з ними в якості пасажира, оформили вказані вище авто на його прізвище.
Згідно ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються серед іншого поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді.
Згідно ч. 1 ст. 489 МК України (обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил), посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що викладені висновки про порушення позивачем митних правил, викладені у постановах, що оскаржується, не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно ч. 1 ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є зокрема: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення та й інші визначені законами обставини.
Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.
Відповідно до ст.ст. 73,76 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено, що постанови в справі про порушення митних правил за № 3952/20900/17 та № 3953/20900/17 від 28 серпня 2017 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в загальному розмірі 17 000.00 грн. є необгрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин справи, що мають значення для їх прийняття, а тому суд дійшов висновку, що постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил підлягають скасуванню.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст. 139, 241, п. 10 ч. 2 ст. 245, 246, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задоволити.
Визнати дії працівників Львівської митниці ДФС України щодо складання постанов в справі про порушення митних правил за № 3952/20900/17 та № 3953/20900/17 від 28 серпня 2017 року - неправомірними та незаконними.
Скасувати постанови в справі про порушення митних правил за № 3952/20900/17 та № 3953/20900/17 від 28 серпня 2017 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в загальному розмірі 17 000.00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 295 КАС України). Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень КАС України.
За умовами ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. Є. Мікула