Справа № 461/2194/18
Провадження № 1-в/461/92/18
04.04.2018 року Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю з участю прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
заявника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» відносно засудженого ОСОБА_5 ,-
адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про звільнення останнього від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію 2016 року»мотивуючи клопотання тим, що останній являється суб'єктом амністії відповідно до ст.1 п.«в» Закону України «Про амністію у 2016 році».
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 та ОСОБА_5 клопотання підтримали та просять його задовольнити.
Прокурор в судовому засідання заперечив проти задоволення вищевказаного подання.
Заслухавши пояснення думку прокурора, адвоката ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 раніше суджений, зокрема востаннє вироком Галицького районного суду м.Львова від 12.12.2017 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 КК України та засуджено до штрафу в розмірі 680,00 грн.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 06.03.2018 року, вирок Галицького районного суду м.Львова від 12.12.2017 року залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення.
Як вбачається із матеріалів справи засуджений ОСОБА_5 має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно якого не позбавлений батьківських прав, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.06.2015 року.
Пунктом «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили - осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Обставини, передбачені ч.4 ст. 86 Кримінального кодексу України, ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», які би виключали можливість застосування амністії щодо ОСОБА_5 , судом не встановлені.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» відносно засудженого ОСОБА_5 слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 74, 86 КК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», суд,-
клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» відносно засудженого ОСОБА_5 -задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 27.06.1990 року від відбування покарання призначеного за вироком Галицького районного суду м.Львова від 12 грудня 2017 на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом семи днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду Львівської області.
Суддя ОСОБА_1 .