Дата документу Справа №
Єдиний унікальний № 337/5143/17 Головуючий в 1 інст.: Гнатик Г.Є.
Провадження № 33/778/233/18 Доповідач в 2 інст.: ОСОБА_1
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
17 квітня 2018 року м . Запоріжжя
Суддя апеляційного суду Запорізької області Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Запорізької області справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 на постанову судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 1 березня 2018 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, та стягнуто судовий збір,-
Згідно з постановою суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що він 9 грудня 2017 року, о 2 год. 28 хв., керуючи транспортним засобом «ЗАЗ - DAEWOO NUBIRA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, перебував у стані алкогольного сп'яніння. Від керування транспортним засобом був відсторонений, про повторність повідомлений. Від проходження медичного огляду на місці зупинки відмовився. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога. Своїми діями порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову скасувати, провадження по справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовує доводи своєї апеляційної скарги тим, що справу було розглянуто без його участі, матеріали справи за його заявами для ознайомлення в повному обсязі, в тому числі із відеозаписом події, йому надано не було. Також в апеляційній сказі зазначає, що після ознайомлення з матеріалами справи в повному обсязі, доповнить її.
Крім того, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.
Виходячи зі змісту клопотання, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови ОСОБА_2 посилається на те, що він не був присутнім під час розгляду справи. Про наявність оскаржуваної постанови дізнався з листу суду від 12 березня 2018 року.
Заявлене ОСОБА_2 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Як вбачається з матеріалів справи, 6 березня 2018 року судом першої інстанції було направлено копію оскаржуваної постанови, яку відповідно до розписки (а.с. 35) було отримано апелянтом 15 березня 2018 року.
У зв'язку з наведеним, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про отримання ним особисто судової повістки 7 квітня 2018 року. Із заявою про відкладення розгляду апеляційної скарги на адресу апеляційного суду не звернувся. З огляду на що у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП його неявка не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутністю в судовому засіданні.
Що стосується заяви ОСОБА_2 про надання йому матеріалів справи для ознайомлення з метою доповнення апеляційної скарги, то апеляційним судом було поновлено строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, ОСОБА_2 було належними чином повідомлено про час та місце розгляду його апеляційної скарги, але своїм правом прибути до апеляційного суду та ознайомитись з матеріалами справи він не скористувався.
З огляду на наведене апеляційний перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі на підставі наявних в матеріалах доказів.
Перевіривши матеріали адміністративної справи та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БР № 217587, складеному 9 грудня 2017 року о 4 год. 7 хв., відповідно до якого ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України (а.с. 1), відомостями щодо відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, викладених в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння та засвідчених підписам свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 10), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів, однак погодився пройти огляд в медичному закладі в установленому законом порядку (а.с. 2-3), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с. 4), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 011617, складеним 9 грудня 2017 року о 3 год. 30 хв., відповідно до якого встановлено перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 5), доданим до матеріалів справи відеозаписом правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_2 після того, як його зупинили, пояснив, що вживав алкогольні напої та погодився пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного приладу. Потім в присутності свідків ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів. Після цього йому було запропоновано пройти огляд в спеціалізованому медичному закладі, на що він погодився.
Суд першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах адміністративної справи докази, надав їм належну оцінку, та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, а отже вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 про скасування постанови та закриття провадження є безпідставними.
Доводи апелянта про порушення його прав, передбачених ч. 1 ст. 268 КУпАП, у зв'язку з розглядом справи без його участі в судовому засіданні суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_2 не був присутній в судовому засіданні при розгляді справи судом першої інстанції.
Між тим, про час та місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь належним чином, про що свідчить його розписка у поштовому повідомленні про отримання судової повістки 23 лютого 2018 року із викликом до судового засідання, призначеного на 1 березня 2018 року (а.с. 26).
Також матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 неодноразово звертався до суду першої інстанції з клопотаннями про відкладення слухання справи, які мотивував тим, що йому необхідно надати час для вивчення матеріалів справи, пошук адвоката та підготовки до захисту.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що він був ознайомлений з матеріалами справи 8 лютого 2018 року (а.с. 15). З огляду на тривалий час, який справа перебувала в провадженні суду першої інстанції, мав достатньо часу для пошуку адвоката та підготовки до захисту.
Суд першої інстанції неодноразово викликав ОСОБА_2 до судових засідань, але останній не скористався своїм правом, що дає обґрунтовані підстави зробити висновок про спрямоване ухиляння від участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення задля затягування строків розгляду з метою уникнення адміністративної відповідальності, а тому доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог ст. 268 КУпАП є безпідставними, а суд першої інстанції мав достатні підстави розглядати справу без участі правопорушника.
До того ж, права ОСОБА_2 були поновлені при апеляційному перегляді.
За його заявою було поновлено строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та призначено її перегляд в апеляційному порядку. ОСОБА_2 не був обмежений у правах, передбачених ст. 268 КУпАП, в тому числі бути присутнім в апеляційному суді і заявляти клопотання та подавати докази. Жодних нових доказів, які були невідомі суду першої інстанції та могли б істотно вплинути на суть прийнятого рішення, апеляційному суду не надав і в апеляційній скарзі на них не посилався, а тому права особи, передбачені ст. 268 КПК України, не порушені.
У зв'язку з наведеним відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахуванням всіх фактичних обставин справи або досліджені судом докази є недопустимими чи недостатніми для визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суддя дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, взявши до уваги характер вчиненого правопорушення і врахувавши, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення - штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 1 березня 2018 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 1 березня 2018 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Запорізької області ОСОБА_1