№ 274/3856/17
н/п 2-а/0274/54/18 Р І Ш Е Н Н Я
18.04.2018 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого -судді Замеги О.В., за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до посадової особи - поліцейського Бердичівського ВП ГУ НП старшого сержанта поліції ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР України та КУпАП, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся з вказаним позовом, у якому просить скасувати постанову серії БР № 931041 від 21.09.2017 року, складену поліцейським Бердичівського ВП ГУНП ОСОБА_2, про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді 255 грн. за порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження по адміністративній справі.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21.09.2017 року о 17 год. 20 хв., виїжджаючи з АЗС на автомобілі "Шевролет Лачетті", д.н.з .АМ7517АХ, порушив вимоги дорожнього знаку 4.2 "Рух праворуч", вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. З цим він не згоден, оскільки він рухався транспортним засобом по вул. Семенівській в м. Бердичеві, де його спинили працівники поліції. На прохання пояснити чому його спинили, він отримав відповідь, що ніби то порушив правила дорожнього руху по вул. Сідлецькій. Доказів порушення ПДР йому не надали. Після спілкування йому запропонували сісти в службовий автомобіль, де склали постанову. Зазначає, що постанова базується лише на судженнях інспектора. Протокол про адміністративне правопорушення при цьому не складався.
15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.
Згідно пп. 10 п. 1 Розділу XIII Перехідних Положень КАС України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подальший розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією КАС України, в частині у якій вони не встановлюють нових обов'язків, скасовують чи звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи обмежують їх використання.
До того ж, відповідно до ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких приорітетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність справи або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Положеннями ч. 4 ст. 12 КАС України визначено коло справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Нормами ч. 4 ст. 257 КАС України, визначено коло справ, які не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.
Параграфом 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» КАСУ визначається, що розгляд справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 286 КАС України) віднесено до категорії термінових адміністративних справ.
Дана справа не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
На підставі викладеного судом прийнято рішення про те, що справа підлягає подальшому розгляду згідно КАС України в порядку спрощеного позовного провадження.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Про розгляд справи повідомлені належним чином.
До матеріалів справи долучено письмове клопотання позивача про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач також в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив. Його неявка відповідно до ч. 3 ст. 268 КАСУ не перешкоджає розгляду справи.
Суд всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачем винесено постанову БР № 931041 від 21.09.2017 року про те, що 21.09.2017 року о 17 год. 20 хв. позивач по вул. Сідлецького, виїжджаючи з АЗС на автомобілі НОМЕР_1, порушив вимоги дорожнього знаку 4.2 "Рух праворуч", чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.(а.с. 5).
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган/посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган /посадова особа/ оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Більш того, ст. 73 КАС України, передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Між тим, будь-яких доказів вчинення правопорушення позивачем відповідач суду не надав.
Зважаючи на зазначене, Суд вважає, що у випадку, який розглядається, відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки інспектором в постанові не підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення правил дорожнього руху України.
Таким чином оскаржувана постанова не може бути визнана правомірною.
Відповідно ж до пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з виказаних норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд вважає, що Постанова підлягає скасуванню, тобто позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 122, 247, 251, 288, 289 та 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 10, 11, 72-77, 241-246, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії БР №931041 від 21.09.2017 року, складену поліцейським Бердичівського ВП ГУ НП Шереметом ОСОБА_3, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді 255 грн. за порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.В. Замега