1Справа № 335/4303/18 1-кс/335/2995/2018
18 квітня 2018 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018080000000141 від 13.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,
Прокурор другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, яке було вилучене під час проведення огляду в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42018080000000141 від 13.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначив, що 07.04.2018 невстановлені працівники Михайлівського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області безпідставно затримали ОСОБА_4 , доставили до вищевказаного відділення поліції, в приміщенні якого невстановлений працівник поліції наніс потерпілому один удар рукою в область голови. Після чого вивезли ОСОБА_4 до лісосмуги поблизу смт. Михайлівка, де шляхом нанесення множинних ударів по голові та тулубу руками і ногами, а також застосовуючи електрошоковий пристрій, заподіяли останньому тілесні ушкодження.
Під час проведення досудового розслідування потерпілий ОСОБА_4 видав особисті речі, в яких перебував в момент вчинення злочину - футболку жовтого кольору, товстовку та спортивні штани, які були оглянуті та вилучені в порядку, передбаченому ст. 237 КПК України.
Прокурор вказує, що речі потерпілого, тимчасово вилучені 14.04.2018 в ході проведення огляду, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, мають значення речових доказів.
З наведених підстав просив накласти арешт на вищезазначене майно.
Прокурор клопотання підтримав, про що подав слідчому судді відповідну заяву.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується рапортом прокурора.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107, ч. 1 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважав за можливе розглянути клопотання за відсутності учасників процесу, без проведення фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як передбачено частиною 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Поряд із цим, відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Під час проведення огляду особистих речей потерпілого ОСОБА_4 16.04.2018 органом досудового розслідування було вилучено футболку жовтого кольору, товстовку та спортивні штани, які належать останньому.
Надані слідчому судді матеріали кримінального провадження підтверджують, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а тому може бути використане як речові докази у кримінальному провадженні.
Підсумовуючи викладене, клопотання прокурора задовольняється слідчим суддею.
Керуючись вимогами ст.ст. 100, 117, 131, 132, 170, 172, 173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 14.04.2018 під час проведення огляду майно потерпілого ОСОБА_4 , а саме:
- футболку жовтого кольору;
- товстовку темно- синього кольору;
- спортивні штани темно-синього кольору.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Арешт майна може бути скасований у порядку встановленому КПК України. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1