1Справа № 335/3555/18 1-кс/335/2494/2018
16 квітня 2018 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Запоріжжя скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Алекс-фарм” на бездіяльність слідчого та прокурора у кримінальному провадженні № 12017080000000343 від 06.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Алекс-фарм” звернувся до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя зі скаргою на бездіяльність слідчого та прокурора у кримінальному провадженні № 12017080000000343 від 06.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.307 КК України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування доводів скарги заявник зазначив про те, що 28.02.2018 року на підставі ухвал слідчого судді було проведено обшуки за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , під час яких було вилучено майно, яке належить ТОВ „Алекс-фарм”, а саме: Кодтерпін 1С - 125 блістерів по 10 пігулок кожний, Кодтепсін - 321 блістерів по 10 пігулок кожний, Кодетерп - 268 блістерів по 10 пігулок кожний, Кодесан - 16 блістерів по 10 пігулок кожний, Петалгін ФС - 33 блістера по 10 пігулок кожний, Пенталгін 1С - 21 блістер по 10 пігулок кожний, Пентасед - 20 блістерів по 10 пігулок кожний, які є лікарськими препаратами.
Вилучене майно належить заявнику та не може бути визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки зазначені лікарські препарати у встановленому законом порядку зареєстровані та внесені до Державного реєстру лікарських засобів України та не вилучені з обігу. Вилучене майно не арештовано та не визнано речовими доказами по кримінальному провадженні, тому здійснення будь-яких дій щодо майна заявника є незаконним.
Враховуючи те, що вилучене під час проведення обшуку майно незаконно утримується органом досудового розслідування, чим порушується право власника на розпорядження майном, заявник просить повернути зазначене у клопотанні вилучене майно.
Представник заявника скаргу підтримав, надавши відповідну письмову заяву, у якій зазначив, що вимоги скарги підтримує та наполягає на їх задоволенні у повному обсязі.
Прокурор проти задоволення скарги не заперечував, надав відповідну заяву.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд скарги проведено без фіксації судового процесу.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частина 1 ст. 24 КПК України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України володільцем тимчасово вилученого майна на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу.
З наданих слідчому судді матеріалів встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017080000000343 від 06.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.01.2018 року в ході проведення розслідування у даному кримінальному провадженні було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.01.2018 року в ході проведення розслідування у даному кримінальному провадженні було надано дозвіл на проведення обшуку земельної ділянки, житлових, адміністративних та господарсько-побутових будівель, гаражів та інших споруд за адресою: АДРЕСА_2 , з метою виявлення та вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.02.2018 року в ході проведення розслідування у даному кримінальному провадженні було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , з метою виявлення та вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.
В ході проведених співробітниками СУГУНП в Запорізькій області 28.02.2018 року обшуків за вказаними адресами вилучено наступне майно: Кодтерпін 1С - 125 блістерів по 10 пігулок кожний, Кодтепсін - 321 блістерів по 10 пігулок кожний, Кодетерп - 268 блістерів по 10 пігулок кожний, Кодесан - 16 блістерів по 10 пігулок кожний, Петалгін ФС - 33 блістера по 10 пігулок кожний, Пенталгін 1С - 21 блістер по 10 пігулок кожний, Пентасед - 20 блістерів по 10 пігулок кожний.
Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Вимогами ч. 7 ст. 236 КПК України передбачено, що при обшуку слідчий має право, у тому числі, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно із ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Обов'язковою обставиною, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину. Обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги.
У разі відсутності підстав вважати вилучене майно таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні - вони мають бути повернуті власнику.
Разом з цим, стороною обвинувачення не доведено, що вилучене під час проведення обшуків майно містить інформацію, яка має відношення до розслідуваного кримінального провадження.
Ст. 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
В судовому засіданні встановлено, що орган досудового розслідування з клопотанням про арешт вилученого під час проведення обшуків у відповідності до статей 170-174 КПК України не звертався, на майно, вилучене під час обшуків, арешт не накладався, а тому з огляду на ч. 1 ст. 100 КПК України, враховуючи, що вказане майно, яке є предметом спору, не визнано слідчим як речові докази, слідчий суддя вважає, що воно повинно бути повернуто володільцю, оскільки у слідчого відсутні правові підстави для утримання цього майна.
Відповідно до ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Іатрідіс проти Греції» зазначає, що володіння майном повинно бути законним; «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» - має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
В свою чергу, за положеннями ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Серед засад діючого кримінального процесуального законодавства закріплені, зокрема, верховенство права, доступ до правосуддя відповідно до ст. 7 КПК України.
За змістом положень ст. 3 КПК України при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
В ході розгляду скарги органом досудового розслідування не надано будь-яких обґрунтованих даних про те, що зазначене у клопотанні майно має значення для досудового розслідування та може бути доказом у даному кримінальному провадженні, що дає підстави слідчому судді дійти висновку про відповідність зазначеного у скарзі майна ознакам тимчасово вилученого майна, визначеним ст. 167 КПК України.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що тимчасово вилучене в ході обшуків майно, про яке йдеться у скарзі, та, на яке арешт не накладався, підлягає поверненню його власнику, у зв'язку з чим скарга ТОВ „Алекс-фарм” є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 169, 171, 303 -307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Алекс-фарм” на бездіяльність слідчого та прокурора у кримінальному провадженні № 12017080000000343 від 06.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Зобов'язати слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017080000000343 від 06.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, повернути уповноваженому представнику Товариства з обмеженою відповідальністю „Алекс-фарм” вилучене в ході обшуків, проведених 28.02.2018 року, наступне майно:
-Кодтерпін 1С - 125 блістерів по 10 пігулок кожний,
-Кодтепсін - 321 блістерів по 10 пігулок кожний,
-Кодетерп - 268 блістерів по 10 пігулок кожний,
-Кодесан - 16 блістерів по 10 пігулок кожний,
-Петалгін ФС - 33 блістера по 10 пігулок кожний,
-Пенталгін 1С - 21 блістер по 10 пігулок кожний,
-Пентасед - 20 блістерів по 10 пігулок кожний.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1