1Справа № 335/3955/18 1-кс/335/2778/2018
09 квітня 2018 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Широкий Яр, Чернігівського району, Запорізької області, громадянина України, який має вищу освіту, не одружений, дітей на утриманні не має, не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, -
З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що в провадженні СУ ГУНП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080130001008 від 07 квітня 2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 259 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07 квітня 2018 року, близько 14 годин 45 хвилин, громадянин ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , діючи умисно, з хуліганських мотивів, з власного мобільного телефону марки «Fly», модель «Ezzy-6» , imei #1- НОМЕР_1 , imei # НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім-картка, а саме сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «МТС» № НОМЕР_3 , передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення громадської безпеки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що поширена ним інформація є неправдивою та може призвести до паніки серед населення, зателефонував за номером «102» та вчинив завідомо неправдиве повідомлення про те, що кінотеатр «Космос», який розташований за адресою: Запорізька область, місто Бердянськ, проспект Азовський, будинок №35/2 - заміновано, що загрожує безпеці громадян та може спричинити загибель людей чи інші тяжкі наслідки.
08.04.2018 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_5 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просить його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечували, посилаючись на недоведеність ризиків, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080130001008 від 07 квітня 2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 259 КК України.
07.04.2018 року о 05 годині 00 хвилин ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, та 08.04.2018 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні даного клопотання, слідчий суддя бере до уваги обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України для обрання запобіжного заходу, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи з наявних в наданих суду матеріалах даних, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Виходячи з того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначено у клопотанні слідчого.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 , його вік, міцність соціальних зв'язків, стан здоров'я, та дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, не працевлаштований, не одружений, дітей на утриманні не має, раніше не засуджений.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Слідчий суддя враховує обставини, встановлені в ході розгляду клопотання, які підтверджуються наданими доказами, зокрема дані, які характеризують підозрюваного, в тому числі слідчий суддя бере до уваги стан здоров'я підозрюваного, який є інвалідом 3-ї групи з дитинства.
Так, в ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 стороною захисту надано достатньо доводів про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде достатнім для запобігання ризикам, про які зазначено у клопотанні та наведено прокурором у судовому засіданні.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою.
Враховуючи, що у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, однак, враховуючи дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає не доведеним, що більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, що виключає застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та приходить до висновку про наявність підстав для застосування відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням вищезазначених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати своє житло цілодобово, та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід як домашній арешт, на переконання слідчого судді, забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді. Застосування більш м'яких запобіжних заходів слідчий суддя вважає недоцільним.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, підозрюваний ОСОБА_5 підлягає негайній доставці до місця проживання і звільненню з-під варти.
Визначаючи коло обов'язків, які слід покласти на підозрюваного, з урахуванням умов цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає необхідним та достатнім покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати на виклик до слідчого, в провадженні якого знаходяться матеріали кримінального провадження, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, до 05.06.2018 року.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом заборони підозрюваному залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, строком до 05.06.2018 року.
ОСОБА_5 негайно доставити до місця проживання і звільнити
з-під варти.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
-прибувати на виклик до слідчого, в провадженні якого знаходяться матеріали кримінального провадження, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
-утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Встановити строк дії даної ухвали слідчого судді строком до 05.06.2018 року включно.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції, за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1