Дата документу 19.04.2018
СПРАВА № 320/7317/18
(2/320/565/18)
«19» квітня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Калугіної І.О.,
при секретарі - Горбань Н.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання,
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на період її навчання в твердій грошовій сумі розмірі 1684 грн. 00 коп. з урахуванням індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років. На обґрунтування позову зазначила, що вона навчається на філологічному факультеті Мелітопольського ДПУ ім. Б.Хмельницького на денній формі навчання, фактично проживає в студентському гуртожитку, стипендію не отримує, а кошти, які надає її мати не забезпечує її потреб, у зв'язку з чим вона потребує додаткових витрат, при цьому відповідач будучи працездатним, не надає в добровільному порядку матеріальної допомоги.
В судове засідання позивач не з'явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд прийняти до уваги, що він в змозі сплачувати таку суму аліментів на утримання повнолітньої дитини, оскільки він отримує 6079 грн. 00 коп. заробітної плати та за цих коштів сплачує в добровільному порядку аліменти на утримання неповнолітньої дитини від попереднього цивільного шлюбу, крім того він утримає своїх непрацездатних батьків, які хворіють. Також зазначив, що він не має власного житла, в зв'язку з чим винаймає його та несе значні витрати по його утриманню. В зв'язку з вищевикладеним він має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки лише в розмірі 200 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 24 рудня 1998 року народилась позивач ОСОБА_1, та в свідоцтві про народження, серії І-ВЛ № 080992 від 13 січня 1999 року, її батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /а.с.8/.
03 грудня 2003 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано, та ОСОБА_3 змінила прізвище на «Логачова», що підтверджується свідоцтвом по розірвання шлюбу серії І-ВЛ № 182208 від 29 вересня 2017 року /а.с.12/.
Відповідно до довідки Мелітопольського ДПУ ім. Б.Хмельницького від 15 вересня 2017 року ОСОБА_1 є студенткою другого курсу денної форми навчання філологічного факультету, термін закінчення навчання 30 червня 2020 року. Стипендія не нараховується. Форма навчання бюджетна /а.с.13/.
Згідно довідки Мелітопольського ДПУ ім. Б.Хмельницького від 02 жовтня 2017 року позивач проживає та зареєстрована в гуртожитку № 1 за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Університетська, буд. 41, кімн. 506 /а.с. 17/.
Так, відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ що батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років із можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.
Також, частина 2 статті 184 СК України передбачає, що визначений судом у твердій грошовій сумі розмір аліментів, підлягає індексації відповідно до закону.
Вивчивши матеріали справи, а також доводи, наведені у відзиві відповідача на позовну заяву, суд дійшов висновку, що позивач потребує матеріальної допомоги з боку батька - відповідача по справі, оскільки є студенткою денної форми навчання та доходів не має. В свою чергу, відповідач по справі ОСОБА_2 офіційно працевлаштований та має постійний дохід, не має будь-яких захворювань, інші обставини, які б свідчили про неспроможність відповідача утримувати свою повнолітню доньку на період її навчання відсутні.
Суд приймає до уваги доводи відповідача про те, що він має батьків похилого віку, які мають ряд захворювань, однак враховує й те, що вони є пенсіонерами та отримують державну допомогу у вигляді пенсії, разом із відповідачем не проживають.
Крім того, суд не приймає до уваги надані відповідачем розписки щодо несення витрат по сплаті аліментів на неповнолітню дитину, а саме в частині розміру наданих коштів, оскільки вони не оформлені належним чином, та їх походження викликає сумніви. В той же час, суд враховує наявність у відповідача неповнолдітньої доньки від іншого шлюбу ОСОБА_4, щодо якої у відповідача також є обов”язок по утриманню.
Таким чином, враховуючи матеріальне становище повнолітньої доньки, матеріальне становище відповідача, наявність у нього іншої неповнолітньої дитини, а також необхідності несення витрат на наймання житла та його утримання, виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності, суд вважає, що є всі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. 00 коп. щомісячно з урахуванням індексації, починаючи з 06 жовтня 2017 року і до закінчення донькою навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 річного віку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави суму судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 184, 191, 200, 201 СК України, ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 279, 430 ЦПК України, суд, -
ОСОБА_5 Сергіївни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює водієм в ТОВ «Євробуд плюс», проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кімн. 506, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. щомісячно з урахуванням індексації, починаючи з 06 жовтня 2017 року і до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 річного віку.
Стягнути з ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює водієм в ТОВ «Євробуд плюс», проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави (код ЄДРПОУ 26255795, р/р 31215256700001, КБК 22030106, ГУК у м. Києві, код за ЄДРПОУ отримувача 37993783, МФО 820019) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню й оскарженню не підлягає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.
СУДДЯ: І.О.Калугіна