Справа №333/1138/18
Провадження № 1-кп/333/308/18
Іменем України
27 березня 2018 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі, Грузія, громадянина Грузії, освіта вища економічна, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, місця реєстрації не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -
11 січня 2017 року в період часу з 12.00. год. до 16.00. год. ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, знаходячись в квартирі свого брата ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і його злочинні дії залишаться ніким не помічені, таємно, шляхом вільного доступу викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_5 , а саме: планшетний персональний комп'ютер «IPad» в корпусі чорного кольору, вартістю 10000 грн., який був поміщений в чохол чорного кольору, вартістю 500 грн., а всього на загальну суму 10500 грн.
З місця скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Описаними діями ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_5 завдано майнову шкоду на загальну суму 10500 грн.
Згідно з ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у повному обсязі у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, зазначивши, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується із обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказаний злочин і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок, та пояснив що 11 січня 2017 року у денний час доби, він знаходячись в приміщенні квартири свого брата за адресою: АДРЕСА_2 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії залишаться ніким не помічені, таємно викрав планшет «IPad», який знаходився в чохлі. У скоєному щиросердечно розкаюється.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого, дослідження матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
При встановлених обставинах, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена і його дії кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язку, а саме має постійне місце проживання, не одружений, позитивно характеризується за місцем проживання, на диспансерному обліку в Запорізькому наркологічному диспансері та в Запорізькій психіатричній лікарні не перебуває, визнав провину та розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував завдані збитки.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що підтверджується його поведінкою під час досудового розслідування та судового розгляду, добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставин, що обтяжують покарання, ОСОБА_4 згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставин, що пом'якшують покарання, та вимоги зазначені в абз.2 п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу яке буде необхідним та достатнім для виправлення останнього.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Цивільний позов не заявлено.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.349,366-371,373-376,395,532 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні не обирався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суду м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1