Справа № 214/2729/17 22-ц/774/981/К/18А
Іменем України
17 квітня 2018 року м. Кривий Ріг
Справа № 214/2729/17
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.
секретар судового засідання - Гладиш К.І.
сторони:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняапеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 січня 2018 року, яка постановлена суддею Прасоловим В.М. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області о 13 годині 24 хвилини та повне судове рішення складено 19 січня 2018 року, -
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25.07.2017 року за заявою представника позивача заборонено ОСОБА_3 та уповноваженим нею особам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження автомобіля «Тойота», який зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного у СГ №5810/17/001038 від 27.06.2017 року. Про існування даної ухвали ОСОБА_3 дізналася випадково, повний текст ухвали отримала в суді 18 грудня 2017 року. З даною ухвалою суду не погоджується, вважає, що суд не врахував тієї обставини, що вона є власником даного автомобіля. Вказує, що є добросовісним набувачем вказаного майна, зазначеною ухвалою порушуються її права, як власника.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 січня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову постанову про задоволення її клопотання про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали суду, як такої, що порушує її права, як власника спірного автомобіля.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_4.
Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_4.
Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог, вимог заяви про забезпечення позову та заяви про скасування заходів забезпечення позову, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25.07.2017 року, суд першої інстанції виходив із того, що зазначена заява є необґрунтованою, не підтверджена належними доказами, потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин не відпала та жодним чином не змінилися обставини, що зумовили їх застосування, а скасування накладених ухвалою суду від 25.07.2017 року заходів може утруднити чи зробити неможливим в майбутньому виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Як передбачено ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Згідно приписів ст. 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач ОСОБА_1 оспорює Свідоцтво про право на спадщину за законом, що відкрилась зі смертю ОСОБА_6, померлого 27 червня 2015 року, виданого на ім'я ОСОБА_7, згідно якого відповідач успадкував автомобіль марки «Тойота», 2013 року випуску, який згодом відчужив ОСОБА_3
Оскільки, між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 виник спір щодо наявності у ОСОБА_7 права на спадкування автомобіля марки «Тойота», 2013 року випуску, та подальшого його відчуження, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборона відчуження спірного автомобіля унеможливить подальше його відчуження новим власником.
Оскільки, відчуженням спірного автомобіля може бути утруднено виконання рішення суду у разі задоволення вимог за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, колегія суддів вважає, що обраний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, та підстави для їх скасування відсутні, адже йдеться лише про заборону проведення дій, направлених на відчуження майна, до розгляду справи по суті і не порушує прав ОСОБА_3 на володіння та користування цим майном.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала є обґрунтованою, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними у зв'язку з чим вона повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 січня 2018 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 квітня 2018 року.
Головуючий:
Судді: