Провадження № 22-ц/774/3620/18 Справа № 199/5987/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.
про залишення апеляційної скарги без руху
16 квітня 2018 року м. Дніпро
Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Каратаєва Л.О., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів, -
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2018 року в задоволені вищевказаного позову відмовлено (а.с.34-35).
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, провадження за якою не може бути відкрито, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Так, згідно п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п.8 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При подані позовної заяви позивач сплатив 640 грн., отже за подання апеляційної скарги необхідно заплатити (640 грн. * 150% ) = 960 грн.
Судовий збір в розмірі 960 грн. підлягає сплаті на рахунок:
Одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра. ЄДРПОУ: 37989274. Банк одержувача: ГУДКСУ у Дніпропетровській області. МФО: 805012. Р/р 31218206780004. Код платежу: 22030101. ЄДРПОУ суду: 02891291. Призначення платежу: судовий збір ЄДРПОУ суду 02891291. Символ звітності банку: Код податкової інспекції 206.
Оригінал документу про сплату судового збору необхідно надати апеляційному суду для приєднання до матеріалів справи.
Посилання позивача ОСОБА_2 на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу звільнення від сплати судового збору, не ґрунтується на Законі.
Відповідно до статті 1 Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом № 3674-VI (стаття друга цього Закону).
Сплата судового збору особами, які звертаються до суду - це процесуальний обов'язок, який визначається нормами цивільного процесуального закону (ЦПК України) та Закону України «Про судовий збір». При цьому, процесуальна норма частини другої статті 133 ЦПК України є бланкетною і в частині визначення розміру судового збору, порядку його сплати, повернення і звільнення від сплати відсилає до окремого закону, зокрема Закону України «Про судовий збір».
Об'єкти сплати судового збору, тобто процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Такими об'єктами є процесуальні документи, які особа подає до суду (позовна заява, апеляційна чи касаційна скарга, заява про перегляд судового рішення тощо). Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється ( частина друга статті третьої цього Закону).
Стосовно документів, за подання яких судовий збір справляється, стаття 4 Закону України «Про судовий збір» установлює розміри ставок судового збору. При цьому розміри ставок судового збору так само залежать від характеристики об'єкта справляння - позовна заява, скарга чи інша заява (в деяких випадках - у поєднанні з характеристикою суб'єкта, який звертається до суду).
Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір». При цьому передбачені в цій статті особи, які мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються від його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямо зазначено в абзаці першому частини першої статті 5 цього Закону.
Пункт сьомий статті п'ятої Закону України «Про судовий збір» у первісній редакції передбачав звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, пов'язаними з порушенням їхніх прав.
Одночасно частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Разом з тим, від часу прийняття Закону України «Про судовий збір» до нього неодноразово вносилися зміни.
Найпомітніші зміни відбулися внаслідок прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII.
Зазначеним Законом суттєво підвищено ставки судового збору, а також одночасно значно скорочено перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору (відповідно викладено в новій редакції і статті 4, 5 Закону України «Про судовий збір)».
Так, стаття п'ята Закону України «Про судовий збір» викладена у новій редакції, відповідно до якої особи, які зазначені у цій статті звільняються від сплати судового збору у всіх судових інстанціях відповідно до зазначеного у ній переліку.
За змістом цієї норми Закону з переліку осіб, звільнених від сплати судового збору, такі особи як споживачі виключені.
Зазначений перелік є вичерпним щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.
Разом з тим зміни в чинній редакції частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав не внесено а тому після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» спостерігається збіг темпоральної (часової) та змістовної (сутнісної) колізій правових норм одного й того ж рівня.
Так, Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом у питаннях звільнення від сплати судового збору. Стаття п'ята цього закону передбачала безумовне звільнення від сплати судового збору споживачів, але внаслідок викладення статті 5 цього Закону в новій редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» споживачі на сьогодні відсутні в переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.
При цьому частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», який є спеціальним законом саме в цій сфері захисту прав споживачів звільняє споживачів від сплати судового збору за подання позову на захист своїх порушених прав.
З метою подолання такої змішаної колізії слід виходити з такого.
Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством і встановлює певні особливості судового захисту прав споживачів, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними до положень статті п'ятої Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії ( об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільнення споживачів від оплати судового збору загалом за подання до суду будь-якої інстанції будь-якого з об'єктів справляння судового збору.
Разом з тим застосовувати частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» обов'язково слід у системному зв'язку з нормами статей 1 - 6 Закону України «Про судовий збір», тобто враховуючи характеристику об'єкта справляння судового збору та з урахуванням правил врегулювання темпоральної колізії, зокрема правила відповідно до якого пізніше прийнятий закон відміняє закон, якій був прийнятий раніше.
Як уже зазначалося вище, статті 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначають, що об'єктом справляння судового збору є процесуальний документ - позовна заява, інша заява, апеляційна, касаційна скарги, заява про перегляд судового рішення Верховним Судом тощо. Розмір ставки судового збору так само залежить передусім від об'єкта справляння судового збору.
Аналізуючи норму частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв'язку з положеннями статей 1 - 6 Закону України «Про судовий збір», зокрема статті п'ятої зазначеного закону в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене і який у зв'язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов'язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.
Оскільки, споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів, як окремих об'єктів справляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом, то у таких випадках він зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи викладене, вважаю, що правові підстави для звільнення позивача ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні.
За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 357 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2018 року залишити без руху, для чого надати строк для усунення названих вище недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Попередити особу, яка подає апеляційну скаргу, що на випадок невиконання даної ухвали в названий строк апеляційна скарга буде повернута.
Суддя Л.О. Каратаєва