Справа № 301/582/18
"20" квітня 2018 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Халак Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини.
Позовні вимоги мотивовано тим, що сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між сторонами не розірвано, однак, вони проживають окремо. Дитина проживає із позивачкою і знаходиться на її утриманні. Рішенням Іршавського районного суду від 09.06.2015 року відповідача зобов'язано до сплати аліментів на утримання сина в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду з 18.05.2015 року і до досягнення дитиною повноліття. На даний час відповідач постійно працює в Чеській Республіці, тому має достатній рівень заробітків, проте позивачка не має можливості надати документи з Чеської Республіки про офіційні доходи відповідача. У зв'язку з інфляційними процесами матеріальний стан позивачки погіршився. Водночас відповідач зобов'язаний нести витрати по утриманню сина щодо придбання для нього продуктів харчування, одягу, ліків, оплаті оздоровлення. На все це коштів у позивачки не вистачає, а присуджений розмір аліментів в сумі 500 грн. є недостатнім для забезпечення дитини всім необхідним.
Просила змінити спосіб стягнення з ОСОБА_2 аліментів у твердій грошовій сумі, визначений рішенням Іршавського районного суду від 09.06.2015 року, та зобов'язати відповідача до сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі однієї третини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, розглянути справу по суті без її участі, не заперечувала проти заочного розгляду справи (а.с.26,28).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки до суду не повідомив, відзив на позов та заяви про розгляд справи без його участі до суду не подав (а.с.17, 27).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.
Сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).
Шлюб між сторонами не розірвано (а.с.6), проте вони проживають окремо.
Дитина проживає з позивачкою. Таке підтверджується і довідками виконкому Броньківської сільської ради Іршавського району №506 та №507 від 19.03.2018 року (а.с.8,9).
На підставі рішення Іршавського районного суду від 09 червня 2015 року по справі №301/1021/15-ц з відповідача в користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду з 18 травня 2015 року до досягнення дитиною повноліття. Дане рішення суду набрало законної сили 24 липня 2015 року.
Відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.181 ч.3 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України у справі №143цс13 від 05.02.2014 року, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, право вибору способу стягнення аліментів, а також право вимагати зміни способу стягнення аліментів, належить тому з батьків, з ким проживає дитина, тобто стягувачу аліментів. Враховуючи наведене, позовна вимога щодо зміни способу стягнення аліментів є підставною.
Однак, згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За загальним правилом, аліменти на утримання однієї дитини стягуються у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів.
Позивачка просила змінити спосіб стягнення аліментів на утримання однієї дитини, що визначений рішенням суду у твердій грошовій сумі, на стягнення аліментів у розмірі однієї третини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі постійно працює в Чеській Республіці, отримує високі доходи і може сплачувати аліменти у зазначеному в позовній заяві розмірі - по 1/3 частині доходу на утримання однієї дитини.
При цьому, яких-небудь доказів та відомостей про розмір доходів відповідача суду не надала. Необхідність визначення розміру аліментів саме у розмірі третини від доходів відповідача на утримання однієї дитини, належним чином не мотивувала та не довела.
При визначенні розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України враховує, що відповідач є працездатним, має можливість працювати і отримувати дохід, інших осіб на утриманні не має.
Суд також враховує положення ст. 141 та ч.2 ст.182 СК України стосовно рівності прав та обов'язків батьків, у тому числі, щодо утримання дітей, щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Враховуючи наведене, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає змінити спосіб стягнення з відповідача аліментів з твердої грошової суми на частку від його заробітку (доходу), визначивши частку від заробітку відповідача, що підлягає стягненню на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі однієї четвертої частки, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання законної сили даним рішенням суду (відповідно до п.23 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15 травня 2006 р.) і до досягнення дитиною повноліття.
Оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачку звільнено від сплати судового збору, суд вважає, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, стягнути такий з відповідача в сумі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 180-183, 192 СК України, ст.ст. 12, 13, 141 ч.6, 76-81, 89, 263-265, 280, 284, 352 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів на підставі рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 09 червня 2015 року по цивільній справі №301/1021/15-ц, що був визначений у твердій грошовій сумі у розмірі по 500 грн. щомісяця, на стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_6, №385, Іршавського району, Закарпатської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 (однієї чверті) частки його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області. При цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 20 квітня 2018 року.
Головуюча : М. О. Пітерських