17 квітня 2018 року № 810/1789/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши в місті Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Великоберезянської сільської ради Таращанського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Великоберезянської сільської ради Таращанського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У пункті 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних суддів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач подав позов щодо визнання недійсним розпорядження в частині передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку .
При цьому, не зважаючи на те, що позивачем подано адміністративний позов до суб'єкта владних повноважень, предмет спору за даним позовом становить спір про право належності та право користування спірної земельної ділянки, який має бути вирішений судом.
Тобто, позивач оскаржує правомірність права власності земельної ділянки ОСОБА_2 та, шляхом пред'явлення даного позову, намагається досягти захисту свого права на володіння цією ж земельною ділянкою.
Отже, зазначений спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері саме публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.
Верховний Суд України неодноразово звертав увагу, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у користування чи власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов, предметом якого є рішення про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки (паю) розміром 0,29 га, що розташована на території Великоберезянської сільської ради, не повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту, а сам спір є спором про цивільне право.
Частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, а тому, якщо позивач вважає, що його право власності порушено іншими особами, захист цього права повинен здійснюватись у спосіб, визначений цивільним судочинством у місцевому загальному суді. Отже, з даним позовом позивачу необхідно звернутись до Таращанського районного суду Київської області в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 4, 19, 170, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 810/1789/18 за позовом ОСОБА_1 до Великоберезянської сільської ради Таращанського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення.
2. Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.