Справа № 161/5315/18 Провадження №11-сс/773/173/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний західДоповідач: ОСОБА_2
18 квітня 2018 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018030010001000 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_10 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 ,
Старший слідчий СУ ГУНП України у Волинській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2018 року клопотання задоволено, обрано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
В апеляційній скарзі захисник вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою, прийнятою всупереч та з істотним порушенням кримінального процесуального закону за невідповідності висновків суду обставинам провадження. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисників, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який проти її задоволення заперечив, пояснення слідчого, перевіривши матеріали провадження за доводами скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 176 - 178 КПК України, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватись лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатись ухилятись від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Згідно з ч. 4 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 оголошена підозра у вчиненні інкримінованих злочинів, яка обґрунтовується стороною обвинувачення наявними в матеріалах кримінального провадження доказами. Фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи невинності ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді.
Якщо при розгляді клопотання прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Вагомих підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в клопотанні не наведено, а тому слідчим суддею безпідставно зроблено висновок про те, що слідчий довів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, майновий стан, наявність судимостей у підозрюваного та інше.
В своєму клопотанні слідчий вказав, що існують ризики того, що ОСОБА_8 може надалі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити ряд інших кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків та потерпілих в провадженні.
Слідчий суддя задовольняючи клопотання слідчого вірно дійшов висновку про наявність вказаних ризиків, проте не врахував, що хоча ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які віднесені до категорії тяжких, однак одружений, має на утриманні малолітню дитину, що свідчить про міцність його соціальних зв'язків, має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , де на даний час характеризується позитивно, а тому передчасно прийшов до висновку про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вказаним ризикам.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що слідчим в клопотанні про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 , в суді першої і апеляційної інстанції не доведено наявність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були б підставою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою. Не може бути підставою для обрання слідчим суддею такого запобіжного заходу лише одна тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 та наявність судимості.
А тому, апеляційний суд вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою в клопотанні слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно відмовити, при цьому суд обирає підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що буде достатньою гарантією для забезпечення мети застосування запобіжного заходу, а також ризиків, передбачених п.п. 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а носіння електронного засобу контролю та здача на зберігання слідчому або прокурору у даному кримінальному провадженні паспорта для виїзду за кордон та паспорта громадянина України, гарантує неможливість підозрюваним переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.
За таких обставин та з врахуванням наявності постійного місця проживання та міцності соціальних зв'язків у ОСОБА_8 , апеляційний суд вважає цілком обґрунтованим застосування до нього саме такого запобіжного заходу, як домашній арешт із забороною цілодобово залишати місце проживання, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 408, 409, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУНП України у Волинській області ОСОБА_7 задовольнити частково.
Обрати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 .
Покласти на ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- не відлучатися із м. Луцьк без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- носити електронний засіб контролю;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними, свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому або прокурору у даному кримінальному провадженні паспорт для виїзду за кордон та паспорт громадянина України.
Негайно звільнити ОСОБА_8 з-під варти після доставлення його до місця відбуття домашнього арешту.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Дата набрання законної сили 18.04.2018р.
Суддя ОСОБА_2
помічник судді ОСОБА_11