13 квітня 2018 рокум. Ужгород№ 807/143/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луцович М.М.
при секретарі судових засідань - ОСОБА_1
та осіб, що беруть участь у справі:
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Дочірнє підприємство "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області, згідно якої просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомленні - рішення Державної податкової інспекції у м.Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області №0000102201 від 08.02.2016 року та №0000092201 від 08.02.2016 року.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08.02.2016 року та НОМЕР_2 від 08.02.2016 року винесено за результатами перевірки Позивача та на підставі Акту № 87/07-01-22-01/31179046 від 22.01.2016 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року». Податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 збільшено суму грошового зобов'язання ДП «Закарпатський облавтодор» за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 166 920,00 грн, з них: основний платіж - 133 536,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 33 384,00 грн. Суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість визначено як наслідок встановлення порушення пп. 14.1.181, пп. 14.1.36 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ. Податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 збільшено суму грошового зобов'язання ДП «Закарпатський облавтодор» за платежем - податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у сумі 261 590,00 грн., з них: основний платіж - 209 272,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 52 318,00 грн. Суму податкового зобов'язання за податком на прибуток визначено як наслідок встановлення порушення пп. 14.1.36, пп. 14.1.257 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 135.5.4, п. 135.2, п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VІ. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті при неточному з'ясуванні фактичних обставин та неповному дослідженні документів, з порушенням вимог та невірним застосуванням норм чинного законодавства з питань оподаткування, а тому позивач звернувся за захистом свого порушеного права.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечив з мотивів викладених у письмових запереченнях проти позову, при цьому пояснивши, що позивач не погоджується з висновками перевірки щодо оцінки, з метою оподаткування, його взаємовідносин з ТОВ «ОСОБА_4 Трейд», зазначає про реальність господарських операцій з вказаним контрагентом. Однак доводи позивача про реальність господарських операцій спростовуються доказами здобутими під час проведення перевірки, а відтак за порушення позивачем пп. 14.1.181, пп. 14.1.36 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ та порушення пп. 14.1.36, пп. 14.1.257 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 135.5.4, п. 135.2, п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VІ, податковим органом правомірно винесено оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, відповідачем у період з 26.11.2015 року по 11.01.2016 року було проведено документальну планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року». За результатами проведеної перевірки податковим органом було складено акт № 87/07-01-22-01/31179046 від 22.01.2016 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року» (Т.1 а.с .13-135).
Не погоджуючись з висновками ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області, викладеними в Акті перевірки, в частині донарахувань ДП «Закарпатський облавтодор» грошових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 132 645,00 грн. та податку на прибуток на загальну суму 195 932,20 грн., позивач в порядку, передбаченому п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, подав заперечення від 26.01.2016 року № 12/64 на акт перевірки ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області від 22.01.2016 р. № 87/07-01-22-01/31179046 (Т.1 а.с. 166-172).
08 лютого 2016 року ДП «Закарпатський облавтодор» отримано відповідь від 04.02.2016 року № 538/10/07-01-10 «Про розгляд заперечень», якою заперечення підприємства залишені без задоволення, а Акт перевірки - без змін (Т.1 а.с. 172-183).
За наслідками проведеної перевірки та зафіксованих порушень у вищезазначеному акті перевірки, а також за результатами розгляду заперечень на відповідний акт, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000102201, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання ДП «Закарпатський облавтодор» за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 166 920,00 грн, з них: основний платіж - 133 536,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 33 384,00 грн. Суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість визначено як наслідок встановлення порушення пп. 14.1.181, пп. 14.1.36 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ та податкове повідомлення-рішення №0000092201, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання ДП «Закарпатський облавтодор» за платежем - податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у сумі 261 590,00 грн., з них: основний платіж - 209 272,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 52 318,00 грн. Суму податкового зобов'язання за податком на прибуток визначено як наслідок встановлення порушення пп. 14.1.36, пп. 14.1.257 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 135.5.4, п. 135.2, п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VІ (Т.1 а.с. 184-185).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Як встановлено судом в ході судового розгляду та не заперечувалось сторонами у процесі проведення перевірки встановлено взаємовідносини ДП «Закарпатський облавтодор» з постачальником ТОВ «ОСОБА_4 Трейд» на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2012 р. № 20/11-12. Зокрема, за період листопад 2012 р., березень 2013 р., травень 2013 р., липень 2013 р., вересень 2013 р. ДП «Закарпатський облавтодор» придбано ТМЦ (мазут М-100, бітум дорожній БНД 60x90) з транспортними послугами від ТОВ «ОСОБА_4 Трейд» на загальну суму 1 229 634 грн., в т.ч. ПДВ - 204 939 грн.
Основним аргументом відповідача, на якому ґрунтуються його висновки щодо встановлених порушень, викладені в Акті перевірки, є твердження, про те, що угоди, укладені позивачем із ТОВ «ОСОБА_4 Трейд», є безтоварними, не спрямовані на реальне настання правових наслідків та саме здійснення реальних господарських операцій.
Однак такі доводи відповідача суд відхиляє з огляду на наступне.
Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 1.14.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (абзац «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України). Положеннями п. 198.2 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
1. придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
2. придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Обов'язковими ознаками господарської діяльності (згідно наведених приписів ГК України та ПК України) є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги -мають вартісний характер і цінове вираження.
Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої. При цьому, сформульоване в ГК України визначення господарської діяльності є загальним і має застосовуватися в усіх випадках, а визначення, наведене в ПК України, - лише у сфері дії цього Закону з урахуванням загального визначення.
Виходячи з наведеного, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського облік, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, для встановлення правомірності формування витрат за ПК України необхідним є їх підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
Отже, підставою для нарахування податкового кредиту, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є податкова накладна, що видається платником податку на реально отриманий товар, призначений для використання в господарській діяльності.
Виходячи з вищенаведеного, якщо на момент проведення контролюючим органом перевірки платника суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними. Оскільки податковий кредит з ПДВ визначено на підставі отриманих податкових накладних, наявні податкові накладні містять всі передбачені законодавством відомості, - податковий кредит ДП "Закарпатський облавтодор" сформовано у відповідності до положень Податкового кодексу України.
Як вбачається з матеріалів перевірки та наданих їх копій до позовної заяви, суми податку на додану вартість, які були включені Позивачем до податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, які видані ТОВ "ОСОБА_4 Трейд". Ці податкові накладні виписані для документального оформлення виконання умов договору купівлі-продажу, містять відомості про адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару, тому відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується і Відповідачем в Акті перевірки.
Податкові накладні видані юридичною особою, яка на час здійснення господарських операцій зареєстрована суб'єктами підприємницької діяльності, платником податку на додану вартість. За таких обставин, немає підстав для невключення сум ПДВ по вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача за відповідні періоди.
Крім того, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 8 Закону України "'Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
Згідно, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 (зареєстрованого в Міністерстві фінансів України 05.06.1995 р. за № 168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до пп. 2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
На підставі викладеного слід відзначити, що в Акті перевірки відображена наявність податкових накладних та всіх необхідних первинних документів, що свідчать про здійснення господарських операцій з договору з контрагентом ТОВ "ОСОБА_4 Трейд". Всі зазначені документи підписані та скріплені печатками сторін та мають реквізити як того вимагає чинне законодавство України та не порушують публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Проведеною ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області перевіркою не виявлено порушень стосовно сплати ПДВ ДП "Закарпатський облавтодор", також відсутні встановлені законодавством докази щодо здійснення ним протиправної діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного відшкодування ПДВ.
Крім того, судом було з'ясовано, що ліцензією серії АВ № 555903 з додатками до неї підтверджується, що ДП "Закарпатський облавтодор" здійснює господарську діяльність у сфері будівництва доріг і автострад, а отже, отримані за договорами товари та послуги використані в господарській діяльності за профілем діяльності підприємства, отримані товари та послуги оприбутковані підприємством, у вартості отриманих товарів та послуг наявні та сплачені в повному обсязі ПДВ, за наслідками придбання правомірно сформовані витрати та податковий кредит, таким чином, реальність здійснення господарських операцій (як купівля товару, так і отримання послуг) підтверджена всіма необхідними наявними документами (Т.1 а.с.187).
Суд критично ставиться до висновків відповідача, які ґрунтуються на встановленій перевіркою розбіжності між сумою податкового кредиту, задекларованого ТОВ "ОСОБА_4 Трейд", та податкового зобов'язання постачальника третьої ланки - ФОП ОСОБА_5, який здійснював перевезення ТМЦ на замовлення постачальника позивача ТОВ «ОСОБА_4 Трейд» і не мав господарських відносин з ДП «Закарпатський облавтодор» виходячи з наступного.
Розбіжність між сумою кредиту, задекларованого контрагентом та податкового зобов'язання постачальника третьої ланки не може впливати на право ДП "Закарпатський облавтодор" на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки жодним нормативно-правовим актом не ставиться таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податків до державного бюджету. Як визначив Верховний Суд України, покупець (в нашому випадку, Позивач як платник податку, що отримав право на податковий кредит) не може нести відповідальність за несплату податку продавцями. Сама по собі несплата податку продавцем і його постачальниками (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування (не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару або послуги) (постанова ВСУ від 12.02.2008 р., постанова ВСУ від 13.01.2009 р., постанова ВСУ від 19.11.2010р.).
Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.
Дана правова позиція підтримана в постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ Закарпатської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, де, зокрема, зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду України з вирішення спорів цієї категорії міститься у постановах від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10, де суд дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
В судовому засіданні було з'ясовано, що ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" засноване з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування.
Основним видом діяльності підприємства є будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування, виконання відповідних державних програм.
За умовами договору за період листопад 2012 р., березень 2013 р., травень 2013 р., липень 2013 р., вересень 2013 р. ДП «Закарпатський облавтодор» придбано ТМЦ (мазут М-100, бітум дорожній БНД 60x90) з транспортними послугами від ТОВ «ОСОБА_4 Трейд» на загальну суму 1 229 634 грн., в т.ч. ПДВ - 204 939 грн.
Вказана продукція використовується для приготування асфальтобетонної суміші, яка в свою чергу використовується для влаштування покриття проїзної частини, вирівнюючого шару та ямкового ремонту. Також бітум застосовується для влаштування поверхневої обробки та підгрунтовки перед влаштуванням асфальтобетонного покриття.
Чорні в'яжучі матеріали використовуються при влаштуванні дорожнього одягу методом просочування та методом змішування на дорозі, а також для влаштування поверхневої обробки на покритті.
Тобто, придбані позивачем матеріали були використані у власній господарській діяльності під час виконання робіт по ремонту і будівництву автомобільних доріг загального користування у Закарпатській області. Акт не містить аргументів щодо того, чому саме операцію з придбання товару з подальшим його використанням для будівництва, ремонту, реконструкції автомобільних доріг та інших споруд, не можна зважати операцією в межах господарської діяльності.
Крім цього, реальність поставки підтверджується наявністю у філіях підприємства бітумних сховищ, резервуарів, ємкостей для зберігання бітуму, тощо.
Судом було встановлено, що для підтвердження використання мазуту М100 та бітуму БНД 60x90 ДП "Закарпатський облавтодор" у своїй господарській діяльності контролюючим органом здійснено перевірку наступних документів: Актів переробки, довідок про вартість виконаних будівельних робіт (Ф № КБ-3), Актів форми КБ 2В та відомостей ресурсів до Актів приймання виконаних будівельних робіт (поточні дрібні ремонти автомобільних доріг державного значення). Жодних зауважень чи заперечень факту використання вказаних матеріалів підприємством у своїй господарській діяльності податковим органом не було надано та не було викладено в Акті перевірки, також не було доведено, що товарно-матеріальні цінності, отримані Позивачем і використовувані у господарській діяльності останнього, не пов'язані із здійсненням позивачем витрат на користь ТОВ "ОСОБА_4 Трейд".
Крім того, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди покупця товару, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому зазнавати певних негативних матеріальних наслідків за дії порушника.
Діючи у повній відповідності до вимог закону, позивач не міг втручатися у господарську діяльність його контрагента, адже на відміну від перевіряючих, позивач не має змоги знайомитися з документами контрагента у повному обсязі, не має права витребувати від контрагента відомостей щодо наявності працівників на підприємстві, відомостей щодо сплати податків до бюджету, відомостей про наявність офісних та складських приміщень тощо. Вся інформація, яка є доступною для платників податків за українським законодавством для перевірки статусу контрагентів, Позивач перевірив, встановивши, що його контрагент не мав дефектів у правовому статусі, а саме: на момент укладення угоди та вчинення господарських операцій він був зареєстрований як юридична особа, як платник податків, платник податку на додану вартість. Інформація про його правовий статус була перевірена на сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» і на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів України. Ніякої негативної інформації виявлено не було.
Натомість слід наголосити на тому, що ДП "Закарпатський облавтодор" при укладенні договору купівлі-продажу з ТОВ "ОСОБА_4 Трейд" та здійсненні господарських операцій за цим договором отримало у підприємства-контрагента: відомості щодо реєстрації юридичної особи, свідоцтво платника ПДВ, документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписує договір. Перевірка інших обставин діяльності сторони за правочином на платника податків чинним законодавством не покладається та фактично є неможливою.
У згаданому вище листі Вищий адміністративний суд України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 також зазначив, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних.
Окрім наведеного вище, суд також зазначає, що на підтвердження своєї правової позиції та факту реального здійснення господарських операцій позивачем надано належним чином завірені читабельні копії видаткової накладної № РН-0000002 від 22.11.2012 року; Акт здачі-приймання робіт(надання пслуг) № ОУ-0000001; Товарно-транспорта накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №2 від 22.11.2012 року; Податкова накладна № 3 від 22.11.2012 року; Податкова накладна № 2 від 22.11.2012 року; Видаткова накладна № РН-0000003 від 23.11.2012 року; Акт здачі-приймання робіт(надання пслуг) № ОУ-0000002; Товарно-транспорта накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 3 від 23.11.2012 року; Податкова накладна № 5 від 23.11.2012 року; Податкова накладна № 4 від 23.11.2012 року; Видаткова накладна № РН-0000087 від 18.03.2013 року; Акт здачі-приймання робіт(надання пслуг) №ОУ-0000029;Товарно-транспорта накладна на відпуск нафтопродуктів(нафти) №4 від 11.03.2013 року; Податкова накладна №18 від 18.03.2013 року; Податкова накладна №19 від 18.03.2013 року; Видаткова накладна № РН-0000102 від 28.03.2013 року; Акт здачі-приймання робіт(надання пслуг) № ОУ-0000031; Товарно-транспорта накладна на відпуск нафтопродуктів(нафти) №5 від 28.03.2013 року; Податкова накладна №29 від 28.03.2013 року; Податкова накладна №28 від 28.03.2013 року; Видаткова накладна № РН-0000157 від 28.05.2013 року; Акт здачі-приймання робіт(надання пслуг) № ОУ-0000033;Товарно-транспорта накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №6 від 28.05.2013 року; Податкова накладна №19 від 28.05.2013 року; Податкова накладна №18 від 28.05.2013 року; Видаткова накладна № РН-0000158 від 29.05.2013 року; Акт здачі-приймання робіт(надання послуг) №ОУ-0000034; Товарно-транспорта накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №7 від 29.05.2013 року; Податкова накладна №21 від 29.05.2013 року; Податкова накладна №22 від 29.05.2013 року; Видаткова накладна № РН-0000159 від 01.07.2013 року; Акт здачі-приймання робіт(надання пслуг) № ОУ-0000035; Товарно-транспорта накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 8 від 01.07.2013 року; Податкова накладна №1 від 01.07.2013 року; Податкова накладна №2 від 01.07.2013 року; Видаткова накладна № РН-0000198 від 04.07.2013 року; Акт здачі-приймання робіт(надання пслуг) № ОУ-0000036; Товарно-транспорта накладна на відпуск нафтопродуктів(нафти) №9 від 04.07.2013 року; Податкова накладна № 6 від 04.07.2013 року; Податкова накладна № 5 від 04.07.2013 року; Видаткова накладна № РН-0000231 від 17.07.2013 року; Акт здачі-приймання робіт(надання пслуг) № ОУ-0000038; Товарно-транспорта накладна на відпуск нафтопродуктів(нафти) №11 від 17.07.2013 року; Податкова накладна № 40 від 17.07.2013 року; Податкова накладна № 41 від 17.07.2013 року; Видаткова накладна № РН-0000394 від 23.09.2013 року; Акт здачі-приймання робіт(надання пслуг) №ОУ-0000043; товарно-транспорта накладна на відпуск нафтопродуктів(нафти) №12 від 23.09.2013 року; Податкова накладна № 31 від 23.09.2013 року; Податкова накладна № 30 від 23.09.2013 року; Видаткова накладна № РН-0000398 від 25.09.2013 року; Акт здачі-приймання робіт(надання пслуг) № ОУ-0000044; Товарно-транспорта накладна на відпуск нафтопродуктів(нафти) №13 від 23.09.2013 року; Податкова накладна № 35 від 25.09.2013 року; Податкова накладна № 36 від 25.09.2013 року; Видаткова накладна № РН-0000403 від 27.09.2013 року; Акт здачі-приймання робіт(надання пслуг) № ОУ-0000045; Товарно-транспорта накладна на відпуск нафтопродуктів(нафти) №14 від 27.09.2013 року; Податкова накладна № 42 від 27.09.2013 року; Податкова накладна № 41 від 27.09.2013 року; Видаткова накладна № РН-0000228 від 16.07.2013 року; Акт здачі-приймання робіт(надання пслуг) №ОУ-0000037; Товарно-транспорта накладна на відпуск нафтопродуктів(нафти) №10 від 16.07.2013 року; Акт здачі-прийомки виконаних робіт по зважуванню по заявці за липень 2013 року; Копія документів по філії "Іршавський РАД" ДП "Закарпатський облавтодор" щодо використання Товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «ОСОБА_4 Трейд»; Копія документів по філії "Хустськпй РАД" ДП "Закарпатський облавтодор" щодо використання товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «ОСОБА_4 Трейд»; Копія документів по філії "Хустська ДЕД" ДП "Закарпатський облавтодор" щодо використання товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «ОСОБА_4 Трейд»; Копія документів по філії "Міжгірський РАД" ДП "Закарпатський облавтодор" щодо використання товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «ОСОБА_4 Трейд»; Копія документів по філії "Тячівський РАД" ДП "Закарпатський облавтодор" щодо використання товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «ОСОБА_4 Трейд»; Копія документів по філії "ОСОБА_6 РАД" ДП "Закарпатський облавтодор" щодо використання товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «ОСОБА_4 Трейд»; Копія документів по філії "Рахівська ДЕД" ДП "Закарпатський облавтодор" щодо використання товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «ОСОБА_4 Трейд»; Копія документів по філії "Мукачівський РАД" ДП "Закарпатський облавтодор" щодо використання товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «ОСОБА_4 Трейд»; Копія документів по філії "Мукчівська ДЕД" ДП "Закарпатський облавтодор" щодо використання товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «ОСОБА_4 Трейд»; Копія документів по філії "Свалявський РАД" ДП "Закарпатський облавтодор" щодо використання товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «ОСОБА_4 Трейд»; Копія документів по філії "Ужгородська ДЕД" ДП "Закарпатський облавтодор" щодо використання товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «ОСОБА_4 Трейд», які були досліджені судом в ході судового розгляду даної адміністративної справи.
Тобто документи надані позивачем відповідають визначенню поняття «первинний документ» в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Наказу Міністерства Фінансів України №88 від 25.05.1995р. «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та підтверджують факт здійснення господарських операцій.
Окрім наведеного вище, суд також вважає за необхідне зазначити, що ч.5 ст. 242 КАС України чітко передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зважаючи на норму вищевикладеної статі, суд зазначає, що аналогічна правова позиція щодо спірних правовідносин викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №816/338/14.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень та відповідно до покладеного на нього обов'язку згідно ст.77 КАС України щодо доказування правомірності свого рішення, в судовому засіданні не доведено, доводів позивача не спростовано, а позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, що прийняті за наслідками Акту перевірки податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області є такими, що підлягають скасуванню, так як такі прийняті з порушенням норм чинного законодавства.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 77, 139, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомленні - рішення Державної податкової інспекції у м.Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області №0000102201 від 08.02.2016 року та №0000092201 від 08.02.2016 року.
Стягнути з Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області (88017, м.Ужгород, вул. Загорська, 10, код ЄДРПОУ - 39595916) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (88000, м.Ужгород, вул. Собранецька,39, код ЄДРПОУ - 31179048) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4929,00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять гривень), який сплачений згідно платіжного доручення №6096 від 17.02.2016 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.04.2018 року.
СуддяОСОБА_7