22-ц/775/306/2018(м)
221/5817/17
Категорія 53 Головуючий у 1-й інстанції Мохов Є.І.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
19 квітня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Мироненко І.П.
суддів: Баркова В.М., Зайцевої С.А.
секретаря Брежнєва Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» на додаткове рішення Волноваського районного суду Донецької області, ухваленого 05 січня 2018 року у смт. Волноваха у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про надання щорічної відпустки, -
У жовтні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, просив зобов'язати відповідача надати щорічну основну відпустку за відпрацьований період з 02 січня 2017 року по 01 січня 2018 року терміном 38 календарних днів з 15 листопада 2017 року.
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 22 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язано ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» надати ОСОБА_2 щорічну відпустку за період роботи з 02 січня 2017 року по 01 січня 2018 року у 2018році, згідно заяви останнього. Стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 640 грн.
Додатковим рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 05 січня 2018 року доповнено резолютивну частину рішення Волноваського районного суду Донецької області від 22 грудня 2017 року у даній справі абз.4 такого змісту: «Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» до спеціального фонду державного бюджету України судовий збір у сумі 960 грн.». Абзац 4,5 вважати абз.5,6.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Волноваського районного суду Донецької області від 05 січня 2018 року. В обґрунтування вказує, що суд першої інстанції при ухвалені рішення від 22 грудня 2017 року вже вирішив питання щодо судових витрат, стягнувши з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 640 грн., а тому відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення суду і стягнення ще 960 грн. в дохід держави.
Відзиви на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, просив повернути помилково сплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в сумі 960 грн., про що надав письмову заяву.
Позивач ОСОБА_2 пояснив, що додатковим рішенням суду його права не зачіпаються, вирішення цього питання покладає на розсуд суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам додаткове рішення суду від 05 січня 2018 року не відповідає.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, ставка судового збору справляється у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Як вбачається з матеріалів справи позовна заява ОСОБА_2 про зобов'язання надання щорічної відпустки була подана до суду 03 жовтня 2017 року і за подання якої сплачено судовий збір у розмірі 640 грн. (а.с. 1, 2-4).
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2017 року складав 1600 грн., отже ставка судового збору, яка підлягала сплаті за подання позовної заяви немайнового характеру складала 640 грн. (1600 х 0,4).
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 22 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі і стягнуто з відповідача ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 640 грн.
З огляду на викладене у суду першої інстанції не було правових підстав для ухвалення додаткового рішення і стягнення з відповідача в дохід держави за розгляд немайнового спору ще 960 грн. судового збору, адже питання судових витрат вже було належним чином, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, вирішено при ухваленні рішення 22 грудня 2017 року.
Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Додаткове судове рішення від 05 січня 2018 року про вирішення питання про судові витрати не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості, постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ч.1 ст.276 ЦПК України є підставою для його скасування. У зв'язку з цим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Відповідачем при подачі апеляційної скарги на додаткове рішення було сплачено судовий збір у розмірі 960 грн. (а.с.58).
Перелік заяв та скарг за якими судовий збір не сплачується визначений ст.3 Закону України «Про судовий збір», зокрема, за подання заяви про винесення додаткового рішення (п.5 ч.2 цієї статті).
При цьому, як роз'яснено у п.22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі оскарження рішення суду лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не пов'язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких підстав колегія суддів вважає, що заява представника відповідача підлягає задоволенню, а помилково сплачений при поданні апеляційної скарги за платіжним дорученням №772010 від 06 березня 2018 року судовий збір у розмірі 960 грн., поверненню платнику.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ЦПК України та на підставі ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» задовольнити.
Додаткове рішення Волноваського районного суду Донецької області від 05 січня 2018 року скасувати.
Повернути Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, вул.Тверська, 5, м.Київ, 03680) суму сплаченого судового збору на розрахунковий рахунок 31212206780015, МФО 834016, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, код отримувача 37868870, отримувач платежу Бахмутська ОДПІ/Бахмутське УК/м.Бахмут у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. за платіжним дорученням №772010 від 06 березня 2018 року.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текс судового рішення складено 20 квітня 2018 року.
Головуючий І.П. Мироненко
Судді: В.М. Барков
ОСОБА_4