Справа № 199/1450/18
(1-кп/199/220/18)
іменем України
20.04.2018 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
представника потерпілого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро кримінальне провадження №12018040630000225 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, не маючого на своєму утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 21 січня 2016 Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.15 та ч.2 ст.185, 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі; 05.05.2017 звільнився с місця позбавлення волі у зв'язку із відбуттям строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 та ч.2 ст.185 КК України,
27 січня 2018 приблизно о 15 год. 50 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні магазину «ЮСК» по пр. Слобожанському, 31-д м.Дніпро, діючи умисно з корисливого мотиву, та повторно, намагався таємно викрасти чуже майно - рушник з написом «FC BARCELONA» розміром 70х140 см, вартістю 350 гривень, який належить ТОВ «ЮСК Україна», сховавши його у свою сумку, але був затриманий працівником магазину ТОВ «ЮСК Україна», коли, утримуючи при собі викрадене ним майно, залишив приміщення торгівельного залу та перетнув лінію кас, і, таким чином, не зміг розпорядитись вказаним майном та довести свій злочинний умисел до кінця, оскільки обвинувачений виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Обвинувачений ОСОБА_6 провину визнав повністю. Суду показав, що дійсно він, при обставинах, місті та часу, викладених у обвинувальному акті, намагався таємно викрасти рушник, але був затриманий працівником магазину.
28 лютого 2018 у кримінальному провадженні складено обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за ч.2 ст.15 та ч.2 ст.185 КК України, а між представником потерпілого ТОВ «ЮСК Україна» ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 укладена угода про примирення.
Відповідно до даної угоди обвинувачений ОСОБА_6 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у кримінальному правопорушенні та обсяг підозри за ч.2 ст.15 та ч.2 ст.185 КК України.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, а саме - сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.
Відповідно до ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки та застосувати обмеження, передбачені п.п.1,2 ч.1 та п. 2 ч.2 ст.76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
В угоді передбачені наслідки її ухвалення та невиконання обов'язків, які роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_6 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 та ч.2 ст.185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті.
Суду також показав, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 та ч.2 ст.185 КК України, який відноситься до корисливих умисних злочинів середньої тяжкості, беззастережно і добровільно, повністю визнає свою вину у пред'явленому обвинувачені.
Крім того, ОСОБА_6 зазначив, що він розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст.ст.471, 473 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди та наполягає на затвердженні даної угоди.
За таких підстав суд вважає доведеним у засіданні те, що ОСОБА_6 здійснив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна та спричинив матеріальний збиток на загальну суму 350 гривень, а тому його дії за ч. 2 ст.15 та ч. 2 ст.185 КК України кваліфіковані правильно, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно, оскільки обвинувачений виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Обвинуваченому ОСОБА_6 судом роз'яснено, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, він має права передбачені ч.5 ст.474 КПК України, а також розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Таким чином, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які просили затвердити угоду про примирення між представником потерпілого та обвинуваченим, суд дійшов висновку про відповідність угоди вимогам ст.ст.471 КПК України, добровільність її укладення, відповідності інтересам суспільства, можливості її виконання та наявності всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
З урахуванням вищевикладеного, а, також, даних які характеризують особу обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання, тобто: ОСОБА_6 щиро каявся, дав критичну оцінку своєї злочинної поведінки шляхом повного визнання вини і готов нести кримінальну відповідальність; злочин був незакінчений та є одним епізодом злочину відносно якого ОСОБА_6 було повідомлено про підозру; відсутність шкоди та повернення майна потерпілому; вартість предмету злочину, яка є несуттєвою - 350 гривень; не має не відбутого покарання за вироком суду; має постійне місце проживання, характеризується задовільно, тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 узгоджене сторонами угоди про примирення покарання за ч.2 ст.15 та ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, звільнивши ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки.
Суд вважає це доцільним з огляду на те, що покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів.
Керуючись ст.ст.110,314,369,371-374,468,474,475 КПК України, суд,
Угоду від 28 лютого 2018 про примирення між представником потерпілого ТОВ «ЮСК Україна» ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за №12018040630000225 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 та ч. 2 ст.185 КК України - затвердити.
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 та ч.2 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 28 лютого 2018 покарання за ч.2 ст.15 та ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.
Відповідно до ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки та застосувати обмеження, передбачені п.п.1,2 ч.1 та п. 2 ч.2 ст.76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь експерта ОСОБА_7 ( р/р КБ «ПриватБанк»: НОМЕР_1 ) - витрати на проведення експерти 300 (триста) гривень 00 копійок.
Речові докази: рушник - повернути представнику потерпілого ТОВ «ЮСК Україна» ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченому, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди.
На підставі ч.6 та ч.7 ст.376 КПК України - копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та представнику потерпілого.
Суддя: ОСОБА_1