Пр.№ 2/155/96/18
Справа № 155/2046/17
16 березня 2018 року Горохівський районний суд
Волинської області
в складі: головуючого судді Шмідта С.А.
при секретарі Воронюк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі засідань Горохівського районного суду в м.Горохів Волинської області справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку ”Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк ”Приватбанк” звернулося з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що 22 серпня 2012 року відповідач отримав у позивача кредит у розмірі 2800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з виплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20,40 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підписавши заяву, відповідач тим самим погодився на те, що разом з Умовами надання банківських послуг та Правилами користування платіжною карткою така заява складає між ним та банком договір. Відповідно до п.1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, а якщо протягом цього строку сторони не проінформують один одного про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по своєчасній сплаті кредиту станом на 31 серпня 2017 року у нього виникла кредитна заборгованість перед позивачем в розмірі 71714,80 грн., тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору та понесені ним судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 у строк, визначений ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. У своєму відзиві на позов відповідач зазначив, що після отримання кредиту у вересні 2012 року він повністю сплатив кредитну заборгованість, а кредитну картку повернув у відділення ПАТ КБ ”Приватбанк”, що розташоване у м.Луцьку по проспекті Відродження. Відповідач ствердив, що більше кредитних коштів він не брав та жодних розрахунків будь-якими картками банку не здійснював. Крім того, ознайомившись із розрахунком заборгованості, відповідач вважає, що вищевказаний позов позивачем було подано із пропущенням строку позовної давності. А тому, на думку відповідача, у зв'язку із спливом позовної давності у задоволенні позову слід відмовити.
Представник позивача - Публічного акціонерного товариства комерційний банк ”Приватбанк” ОСОБА_2 у строк, визначений ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, подала відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримує. Представник позивача вважає, що твердження відповідача про погашення заборгованості не підтверджена жодними доказами. Після часткової сплати кредиту відповідач знову користувався кредитними коштами, а тому коштів, які він вніс на погашення боргу, було недостатньо. Крім того, на думку представника позивача, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки. Оскільки строк дії картки визначено до 30 квітня 2015 року, а із вищевказаним позовом позивач звернувся 23 листопада 2017 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності, то, на думку представника позивача, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.
Як стверджується матеріалами справи, 22 серпня 2012 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства комерційного банку ”Приватбанк” із заявою позичальника (а.с.6) про отримання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку на запропонованих банком Умовах і правилах надання банківських послуг (а.с.8-31) та відповідно до довідки про умови кредитування (а.с.7).
Пунктом 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Пунктом 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, заявою позичальника та довідкою про умови кредитування передбачено сплату позичальником відсотків в розмірі 20,40 на рік.
Пунктом 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг та довідкою про умови кредитування передбачено сплату позичальником комісії.
Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг та довідкою про умови кредитування передбачено сплату позичальником штрафу за порушення строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором у розмірі 500,00 грн. + 5 % від суми заборгованості.
Пунктом 1.1.5.21 Умов та правил надання банківських послуг та довідкою про умови кредитування передбачено сплату позичальником пені за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 1,0 %, але не менше 10,00 грн. в місяць.
Як вбачається із статуту Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (а.с.36), ПАТ КБ "Приватбанк" є правонаступником Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк".
У відповідності з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором від 22 серпня 2012 року позичальника ОСОБА_1 станом на 31 серпня 2017 року (а.с.4), заборгованість відповідача перед Публічним акціонерним товариством комерційним банком ”Приватбанк” нараховано правильно та становить: 2750,78 грн. заборгованості за кредитом, 60620,73 грн. заборгованості по відсотках, 4452,11 грн. заборгованості по пені та комісії, 500,00 грн. штрафу (фіксована частина), 3391,18 грн. штрафу (відсоток від суми заборгованості), а всього - 71714,80 грн.
Крім цього, суд не бере до уваги доводів відповідача про повне погашення ним кредитної заборгованості, оскільки такі доводи не підтверджені жодними наявними у матеріалах справи доказами.
Таким чином суд приходить до висновку, що вищевказана кредитна заборгованість підлягає стягненню з відповідача у користь позивача.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).
У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252-255 ЦК України.
Відповідно до ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що перебіг позовної давності щодо повернення відповідачем кредиту у повному обсязі слід обчислювати з останнього дня місяця дії картки.
Зазначена правова позиція сформульована у постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року по справі № 6-14цс14 та від 18 червня 2014 року по справі 6-61цс14.
Із квитанції поштового відправлення, яким на адресу суду було скеровано позовну заяву з доданими до неї документами (а.с.57), вбачається, що Публічне акціонерне товариство комерційний банк ”Приватбанк” скерувало на адресу суду вищевказану позовну заяву 25 листопада 2017 року.
Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, строк дії отриманої відповідачем кредитної картки - 04/15 (а.с.53).
За таких обставин, на думку суду, строк позовної давності для пред'явлення вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором спливає 30 квітня 2018 року, а оскільки позивач звернувся до суду із позовом 25 листопада 2017 року, суд вважає, що позивачем подано вищевказаний позов із дотриманням строків позовної давності.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.252-258, 261, 267, 526, 530, 554, ч.2 ст.1050, ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 19, 141, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку ”Приватбанк” 71714,80 (сімдесят одну тисячу сімсот чотирнадцять гривень 80 копійок) кредитної заборгованості.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку ”Приватбанк” 1600.00 (одну тисячу шістсот гривень 00 копійок) судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Горохівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата виготовлення повного рішення - 26 березня 2018 року.
Головуючий: (підпис)
Згідно з оригіналом.
Cуддя Горохівського районного суду
Волинської області ОСОБА_3