Провадження № 2/235/1165/13
Провадження 4с/235/11/2013
Справа № 235/2284/13-ц
07 травня 2013 року Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Стоілова Т.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду від 30 квітня 2013 року про відмову в забезпеченні позову у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про визнання дій державного виконавця протиправними,-
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 25.05.2010р. задоволено позовні вимоги ВАТ “Кредитпромбанк” до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 626 797грн., судових витрат: держмита - 1799грн., витрат за інформаційно-технічне забезпечення 120грн. Рішення набуло законної сили 13.10.2010р.
17.02.2013р. заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2, СПД ОСОБА_3, про визнання дій державного виконавця протиправними.
29.04.2013р. заявницею до суду надано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим листом № 2-1066 від 08.11.2010р.
Ухвалою суду від 30.04.2013 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову з тих підстав, що вона є боржником по справі і оскаржує не виконавчий лист чи неправомірність його видачі, а оцінку спірного майна експертом, що не є видом забезпечення позову.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” - виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження по примусовому виконанню рішень судів та інших органів, що проводиться на підставах і в межах повноважень осіб та у спосіб, визначених цим Законом і ніхто не має права чинити перепони в виконанні рішення суду чи зупиняти виконання рішення суду.
В зв'язку з тим, що з часу набрання чинності рішенням суду(з 13.10.2010 року) сплинув значний час і до цього часу рішення суду не виконане, суд розцінив заяву ОСОБА_1 як спосіб навмисне затягнути стадію виконання рішення суду, до того ж заява не ґрунтується на нормах Закону, а тому відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 п.2 ст. ст.293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову, але не ухвали про відмову в забезпеченні позову.
Відповідно до ч.2 ст.293 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись ст.293 ч.2 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду від 30 квітня 2013 року про відмову в забезпеченні позову у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про визнання дій державного виконавця протиправними - повернути особі, що її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя.