Справа №: 0906/1523/12
Провадження №: 2/0343/89/13
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 березня 2013 року місто Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючої судді - Монташевич С. М.,
секретаря - Менделяк А.І.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
адвоката - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в місті Долина справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання права власності на майно та зобов"язання до вчинення дій,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер 30.05.2011 року, а саме автомобіль марки «МЕRCЕDES-ВЕNZ» 1996 року випуску, кузов № WDB2020181А460396, д.н.з. 831-84ІВ, вартістю 41658,93 грн.; зобов'язати Департамент соціальної політики Івано-Франківської ОДА зняти з обліку автомобіль марки «МЕRCЕDES-ВЕNZ» 1996 року випуску, кузов № WDB2020181А460396, д.н.з. 831-84ІВ.
Свої вимоги мотивує тим, що 30.05.2011 року помер його батько ОСОБА_4 На підставі наказу Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської ОДА від 19.08.2003 року № 45 його батькові, як інваліду другої групи загального захворювання, було безоплатно в якості гуманітарної допомоги надано автомобіль марки «МЕRCЕDES-ВЕNZ» 1996 року випуску, кузов № WDB2020181А460396, д.н.з. 831-84ІВ.
Після смерті батька він фактично прийняв спадщину. З метою перереєстрації автомобіля він звернувся до Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської ОДА. Однак, управління праці та соціального захисту населення, яке на сьогоднішній день вже є Департаментом соціальної політики Івано-Франківської ОДА, відмовило йому з цього приводу. Свою відмову мотивувало тим, що відповідно до постанови КМУ №41 від 19.07.2009 року № 999 ОСОБА_4 користувався вказаним автомобілем менше 10-ти років, а тому автомобіль не підлягає перереєстрації.
На час смерті батька він проживав разом з ним та є спадкоємцем за законом першої черги, який має намір прийняти спадщину.
На момент отримання ОСОБА_5 автомобіля, а саме 19.08.2003 року діяв порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою КМУ від 08.09.1997 року №999 (із змінами внесеними згідно з Постановою КМУ від 07.02.2001 року №128). Згідно п.37 даного порядку після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільгових умовах, залишається в його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення.
У відмові Головного управління праці та соціального захисту населення вказано, що строк експлуатації автомобіля становить менше 10-ти років. Автомобіль марки «МЕRCЕDES-ВЕNZ» 1996 року випуску, кузов № WDB2020181А460396, д.н.з. 831-84ІВ, є 1996 року випуску, а тому строк його експлуатації становить більше 10-ти років.
Через відмову Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської ОДА (на сьогоднішній день Департаменту соціальної політики Івано-Франківської ОДА) він не має змоги реалізувати своє законне право на спадкове майно, а тому змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, зіславшись на вищевикладені обставини, просили позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що термін експлуатації ОСОБА_4 автомобіля марки «МЕRCЕDES-ВЕNZ», д.н.з. 831-84ІВ, який був визнаний гуманітарною допомогою та яким інвалід забезпечений через головне управління соціального захисту населення, становив 7 років 9 місяців (менше 10 років), а тому він може бути переданий у власність одному з членів сім"ї інваліда за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, давши їм правову оцінку, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про реабілітацію інвалідів в Україні” держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.
За змістом ст. 1 Закону України “Про гуманітарну допомогу” гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб.
Як встановлено судом ОСОБА_4 був визнаний інвалідом ІІ групи загального захворювання, у зв»язку з цим на підставі наказу Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської ОДА від 19.08.2003 року № 45 йому було безоплатно в якості гуманітарної допомоги надано автомобіль марки «МЕRCЕDES-ВЕNZ», 1996 року випуску, кузов № WDB2020181А460396, д.н.з. 831-84ІВ.
На підставі виданої відповідачем довідки № 4/1210 від 26.08.2003 року, вищевказаний автомобіль було зареєстровано в Калуському МРЕВ УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області на ім'я ОСОБА_4 (а.с. 12).
30.05.2011 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть № 6249857 від 03.06.2011 року, виданим Департаментом охорони здоров'я штат Пенсильванія США (а.с. 8-11).
Позивач як син померлого інваліда, з яким він проживав до дня смерті, звернувся до відповідача зі заявою щодо перереєстрації автомобіля марки «МЕRCЕDES-ВЕNZ» 1996 року випуску, кузов № WDB2020181А460396, д.н.з. 831-84ІВ, на його ім'я.
Листом від 15.09.2011 № 1942/03.01-26/10 позивачу відмовлено у перереєстрації вказаного вище автомобіля у зв'язку з тим, що, оскільки термін експлуатації автомобіля батьком заявника становить 7 років та 9 місяців, то згідно з п. 41 постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 р. № 999 „Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями” після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту населення і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля (а.с. 15-16).
В судовому засіданні встановлено, що з метою реалізації прав та законних інтересів ОСОБА_4, як інваліда ІІ групи, відповідачем передано останньому у якості гуманітарної допомоги автомобіль марки «МЕRCЕDES-ВЕNZ», 1996 року випуску, кузов № WDB2020181А460396, д.н.з. 831-84ІВ, на умовах, визначених Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 року № 999.
Таким чином взаємовідносини між ОСОБА_4 та Головним управлінням праці та соціального захисту населення Івано-Франківської ОДА виникли у період дії саме Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 року № 999, а не Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 р. № 999.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України у справі N1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99.
За таких умов судом не приймається до уваги посилання відповідача на положення п.п. 16, 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 р. № 999, як на підставу для відмови щодо перереєстрації вказаного автомобіля, оскільки, по-перше, усі права та обов'язки щодо автомобіля марки «МЕRCЕDES-ВЕNZ» 1996 року випуску, кузов № WDB2020181А460396, д.н.з. 831-84ІВ, (володіння, користування, розпорядження, можливість повернення тощо) виникли під час дії Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 року № 999, по-друге, в силу ст. 58 Конституції України положення постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 р. № 999 підлягають застосуванню до суспільних відносин, які виникли з моменту прийняття цієї постанови та набрання нею чинності, по-третє, відповідач передав, а ОСОБА_4 прийняв вказаний автомобіль на умовах, встановлених у Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 року № 999, серед норм якого відсутня вимога про обов'язок сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
За змістом п. 37 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 року № 999, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення. Перереєстрація автомобіля на ім'я одного з членів сім'ї інваліда, який на час смерті інваліда проживав разом з ним, проводиться Державтоінспекцією з дозволу органу соціального захисту населення, де інвалід перебував на обліку як власник транспорту. У разі відсутності у померлого інваліда сім'ї одержаний ним безплатно автомобіль повертається органу праці та соціального захисту населення.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991, в редакції Закону України від 11.05.2010 р., після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлого інваліда, дитини-інваліда в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Зазначена норма є пріоритетною щодо ст. 11-1 Закону України "Про гуманітарну допомогу", оскільки прийнята пізніше, ніж доповнення Закону України "Про гуманітарну допомогу" статтею 11-1 в редакції Закону від 15.12.2009 р., застосування якої відповідачем погіршує становище позивача, звужує його право, як члена сім'ї інваліда, якому автомобіль був наданий як гуманітарна допомога.
Така ж позиція визначена Конституційним Судом України у п. 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року № 4-зп, в якому зазначено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Однак, загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Відповідно, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах, слід застосовувати положення закону з урахуванням дії закону у часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Як вбачається зі свідоцтва про народження серії ІІІ-НМ № 409960 від 07.09.1983 року позивач є сином покійного ОСОБА_4, та відповідно до довідки № 07041 від 10.12.2012 року, довідки № 005116 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 10.12.2012 року, виданих КП «ЖЕО», та світлокопії сторінок будинкової книги для прописки громадян, що проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 проживав за вказаною адресою разом з батьком до дня його смерті і продовжує проживати за цією адресою по даний час (а.с. 7, 13-14, 23-25).
Таким чином син ОСОБА_4, який на час його смерті проживав та був зареєстрований за місцем його проживання, являється спадкоємцем першої черги та виявив бажання отримати у власність спірний автомобіль.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача, визнавши за ним право власності на автомобіль марки «МЕRCЕDES-ВЕNZ», 1996 року випуску, кузов № WDB2020181А460396, д.н.з. 831-84ІВ, та зобов'язавши Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації зняти з обліку вказаний автомобіль.
На підставі ст.ст. 19, 58 Конституції України, ст. 26 Закону України “Про реабілітацію інвалідів в Україні”, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про гуманітарну допомогу”, ст. 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 року № 999, ст.ст. 392, 1218, 1268, 1270 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Р I Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки «МЕRCЕDES-ВЕNZ» 1996 року випуску, кузов № WDB2020181А460396, д.н.з. 831-84ІВ.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації зняти з обліку автомобіль марки «МЕRCЕDES-ВЕNZ» 1996 року випуску, кузов № WDB2020181А460396, д.н.з. 831-84ІВ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.
Суддя: