Справа № 761/12958/18
Провадження № 1-кс/761/8808/2018
10 квітня 2018 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100100009074 від 28.07.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,
06.04.2018 року слідчий СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100100009074 від 28.07.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100100009074 від 28.07.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.04.2018 року від працівників поліції ОСОБА_5 стало відомо, що 15.11.2017 о 08:49 квартиру, що належить йому на праві власності за адресою АДРЕСА_1 , державний реєстратор ОСОБА_6 КП «Благоустрій Шевченківського району м. Києва», перереєстрував на невідому ОСОБА_5 особу на ім'я ОСОБА_7 , ІПН НОМЕР_1 . Підставою реєстрації став договір купівлі-продажу квартири, серія та номер 542 від 09.04.2010, виданий приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_8 . Будучи допитаним в якості потерпілого ОСОБА_5 наполягає, що вказану квартиру він нікому ніколи не продавав, а тому вказаний договір №542 від 09.04.2010 являється підробленим, особа на ім'я ОСОБА_7 ОСОБА_5 не відома, а у приватного нотаріуса ОСОБА_8 . ОСОБА_5 ніколи не був.
Будучи допитаним 03.04.2018 у якості свідка ОСОБА_7 пояснив що восени 2017 року чоловік на ім'я ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_7 прийняти участь у продажі квартири, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_5 . ОСОБА_5 . ОСОБА_7 ніколи не бачив та не знає. Як сказав йому ОСОБА_9 , що ОСОБА_5 винен якимось людям багато грошей, а сам знаходиться десь за кордоном у бігах, а тому вони самі без участі ОСОБА_5 переоформлять квартиру та продадуть. Для цього ОСОБА_7 приїхав до офісу нотаріуса ОСОБА_8 (точної адреси ОСОБА_7 не пам'ятає ) та підписав договір купівлі-продажу серія та номер 542 від 09.04.2010, відповідно до якого ОСОБА_7 нібито придбав у ОСОБА_5 вищевказану квартиру. Проте, самого реального власника житла, а саме ОСОБА_5 . ОСОБА_7 ніколи не бачив та ніколи не купував у нього вказаної квартири.
У якості речового доказу ОСОБА_7 надав договір купівлі-продажу №542 від 09.04.2010, відповідно до якого ОСОБА_7 нібито придбав у ОСОБА_5 вищевказану квартиру.
05.04.2018 року враховуючи, що по справі виникла необхідність в уточненні обставин, при дослідженні яких необхідні спеціальні знання слідчим прийнято рішення про призначення почеркознавчої експертизи, об'єктом дослідження якої є договір купівлі-продажу, квартири, серія та номер 542 виданий 09.04.2010 року, до проведення якої були залучені експерти Київського НДЕКЦ МВС України.
З метою забезпечення подальшого повного, всебічного та об'єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, з'ясування об'єктивної істини по справі, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій, орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на вищевказане нерухоме майно, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві приватної власності ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер 542, виданий 09.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 .
Слідчий в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Клопотання розглянуто за відсутності особи, яка є власником цього майна, з огляду на те, що зазначене нерухоме майно є предметом кримінального правопорушення, а розгляд за таких обставин є необхідним з метою забезпечення збереження майна.
Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч.2 ст.170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При цьому слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за ознаками якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні та запобіганню передачі, відчуженню вказаного майна, яке у даному кримінальному провадженні визнано речовим доказом, слідчий суддя вважає за можливе накласти арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100100009074 від 28.07.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно а саме: житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на підставі приватної власності ОСОБА_7 , ІПН НОМЕР_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер 542 від 09.04.2010.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: