Справа № 761/3055/18
Провадження № 1-кс/761/2285/2018
22 березня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , представника заявника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні № 320 150 000 000 002 10 щодо неповернення вилученого майна,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга гр. ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ГСУ ФР ДФС України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 320 150 000 000 002 10 щодо неповернення вилученого майна.
Скарга обґрунтована тим, що ГСУ ФР ДФС України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 320 151 000 000 002 10 за ч. 3 ст. 212 КК України.
У зв'язку з цим на підставі відповідної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 18.05.2017 проведений обшук у нежилому приміщенні за адресою - АДРЕСА_1 , яке використовувалося ТОВ «ФК «ІКС».
У результаті вказаної слідчої дії відшукані та вилучені грошові кошти ОСОБА_3 у сумі 262 045 грн., 5 000 руб. РФ, 2 100 Євро, які є заощадженнями заявника та отримані у результаті відчуження частки її квартири.
Ініціатор скарги зазначила, що вважає вказані речі тимчасово вилученим майном, оскільки слідчим суддею в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку прямо не дозволялось їх відшукання та вилучення.
Зазначена обставина, на думку заявника, покладала на слідчого обов'язок ініціювати накладення арешту на вилучені речі та предмети.
У той же час, утримання слідчим вищезазначених коштів є неправомірним з огляду на те, що вони не стосуються кримінального провадження, за фактом якого здійснюється розслідування, неповернення вилученого порушує право власності ОСОБА_3 , тому вилучене підлягає поверненню останньому.
У зв'язку з цим заявник просила слідчого суддю зобов'язати слідчого повернути власнику її майно.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_4 наполягали на задоволенні скарги з наведених у ній підстав.
Слідчий ГСУ ФР ДФС України, будучи у належний спосіб повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, до суду не прибув, про наявність поважної причини неявки суд не повідомив.
Зазначена обставина у силу ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, заслухавши заявника, її представника, дослідивши надані документи, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Ухвалою слідчого судді від 10.05.2017 (справа № 761/15925/17) у кримінальному провадженні № 320 151 000 000 002 10 від 05.11.2015 за ознаками ч. 3 ст. 212 КК України наданий дозвіл на проведення обшуку за місцем знаходження пункту обміну іноземної валюти. Метою вказаної слідчої дії визначено виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення грошових коштів, отриманих внаслідок незаконних валютних операцій, чорнових записів та комп'ютерної техніки (електронних носіїв інформації, зовнішніх накопичувачів), пристроїв для перерахунку коштів.
Як свідчить протокол обшуку, у результаті його проведення вилучені саме ті речі, на поверненні яких наполягає заявник.
Оскільки відшукані кошти відповідають ознакам, зазначеним в ухвалі про дозвіл на обшук, вилучене не має статусу тимчасово вилученого, тобто можливість його подальшого утримання слідчим не пов'язана з необхідністю накладення на них арешту.
Слідчий суддя частково погоджується з аргументацією заявника, що вилученням майна порушується його право власності.
Однак, право власності не є абсолютним, статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права власності протиправно.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
У цьому випадку обмеження права власності гр. ОСОБА_3 відбулося на підставі судового рішення, тобто у спосіб, передбачений законом.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 22.12.2017 (справа № 761/40087/17, провадження № 1-кс/761/25491/2017) задоволена скарга ТОВ «Фінансова компанія «ІКС», на слідчих ГСУ ФР ДФС України у кримінальному провадженні № 320 150 000 000 002 10 покладений обов'язок повернути вказаному товариству майно, вилучене за адресою - АДРЕСА_1 та зазначене у протоколі обшуку від 18.05.2017.
Сукупність наведеного приводить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 169, 171, 236, 303, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні № 320 150 000 000 002 10 щодо неповернення вилученого майна відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1