Справа № 758/16422/17
Провадження № 3/761/1458/2018
22 лютого 2018 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Циктіч Віталій Михайлович, розглянувши справу щодо гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживає за адресою - АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАП,
Гр. ОСОБА_1 03.12.2017 приблизно о 16 год. 10 хв. керував автомобілем «Део», реєстраційний номер НОМЕР_2, на автодорозі Київ-Одеса на 78 км + 900 м, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло, поведінка особи, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
Вказаними діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), що тягне відповідальність, передбачену ч. 3 ст.130 КУпАП.
Гр. ОСОБА_1, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином, до суду не з'явився, про поважність причини неявки не повідомив.
Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення від 03.12.2017 серії БД №442589, який складений уповноваженою особою, письмові пояснення свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, у яких останні підтвердили відмову водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, довідку про визначення повторності порушення ПДР,дійшов висновку про таке.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника правоохоронного органу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Склад адміністративного правопорушення, відповідальність, за яке передбачена ст. 130 КУпАП, утворює, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення та письмових пояснень свідків, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Свою відмову останній підтвердив підписом у протоколі, зазначивши, що проїхати до лікаря нарколога не має часу.
Крім того, суддя звертає увагу, що у своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 не заперечував висновків працівників поліції щодо його перебування у стані наркотичного сп'яніння.
З наведеного витікає, що своїми діями гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
Крім того, з постанов Оболонського районного суду м. Києва від 02.06.2017 справа № 756/4257/17 та від 03.07.2017 справа № 756/5842/17 вбачається, що водій ОСОБА_1 двічі упродовж року підданий адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Суддя звертає увагу, що застосоване рішенням суду стягнення у виді позбавлений права керування транспортними засобами має наслідком вилучення у ОСОБА_1 посвідчення водія.
У силу ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 1.10 ПДР водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Також, згідно п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуск громадян до керування транспортними засобами (затв. постановою КМУ від 08.05.1993 № 340) особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії.
Таким чином, особа має статус водія, у разі наявності у неї посвідчення водія відповідної категорії.
Водночас, на момент вчинення адміністративного проступку гр. ОСОБА_1 водійського посвідчення не мав, оскільки рішеннями суду від 02.06.2017 та 03.07.2017 позбавлений права керування транспортними засобами.
З наведеного витікає, що статусу водія гр. ОСОБА_1 не мав.
Наслідком зазначеного є висновок про необхідність застосування до гр. ОСОБА_1 стягнення у межах санкції, передбаченої ч.3 ст.130 КУпАП, як до особи, яка не може бути водієм транспортного засобу у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» та ПДР.
Вирішуючи питання щодо застосування до гр. ОСОБА_1 стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, суддя звертає увагу, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 належить останньому, що є підставою для застосування зазначеного додаткового стягнення.
Отже, зметою недопущення вчинення гр. ОСОБА_1 аналогічних проступків, враховуючи, що останній позбавлений права керування транспортними засобами, відсутність у нього критичних висновків щодо його попередньої протизаконної поведінки, суддя дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП.
При накладенні стягнення відповідно до положень ч.2 ст.33 КУпАП суддею враховані характер вчиненого правопорушення, яке становить підвищену суспільну небезпеку, обставини вчинення адміністративного правопорушення, ступінь вини правопорушника, невиконання попередніх накладених рішеннями суду адміністративних стягнення.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 283, 284, 326 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за ч. 3 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з оплатним вилученням транспортного засобу «Део», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1.
Стягнути з гр. ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя В.М.Циктіч