Справа № 761/8100/18
Провадження № 1-кс/761/5528/2018
06 березня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 001 000 141 38, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Звенигородка Черкаської області, громадянин України, українець, з повною середньою освітою, який у шлюбі не перебуває, неповнолітніх та непрацездатних утриманців не має, офіційно не працевлаштований, фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 187 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 клопотання слідчого Шевчеківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 05.03.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 187 КК України, що скоєне за таких обставин.
ОСОБА_4 08.10.2018, діючи спільно з ОСОБА_7 , прибули до кафе «Timeout» за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 60, та шляхом пошкодження замка вхідних дверей, проникли до приміщення останнього. Однак, у цей час були помічені потерпілим ОСОБА_8 .
Розуміючи, що їх дії перестали бути таємними, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 нанесли потерпілому удар по голові з метою подолання опору останнього, та, погрожуючи останньому застосуванням насильства, що є небезпечним для його життя та здоров'я, зв'язали ОСОБА_8 та заволоділи його мобільним телефоном «Леново» ІМЕІ НОМЕР_1 , вартістю 650 грн.
Продовжуючи свої дії, вказані вище особи винесли з приміщення кафе майно на загальну суму 22 443 грн. 63 коп., що належить ОСОБА_9 .
Слідчий вважає, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 вважав висунуту ОСОБА_4 підозру необґрунтованою та зазначені стороною обвинувачення ризики відсутніми. Вважав, що належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 може забезпечити запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, статків, зв'язків з державою, у якій його переслідували в межах закону.
Слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить те, що ОСОБА_4 не має зареєстрованого місця проживання на території України, міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, сім'ї та утриманців, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.
Характер інкримінованого підозрюваному злочину, пов'язаного з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого,також свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_4 , що підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Приймаючи до уваги, що інкримінований ОСОБА_4 злочин вчинений з корисливих мотивів, підозрюваний не має офіційного та стабільного джерела доходів, реально існуючим є ризик, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених сторонами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи, може бути заснований, якщо остання підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі на строк від семи років.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за можливе при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вчинений із погрозою застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194, 206 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою визначити по 04 травня 2018 року включно.
На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1