Справа № 761/10515/18
Провадження № 1-кс/761/7222/2018
23 березня 2018 року м.Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 181 000 200 024 29 від 22.03.2018, у якому
гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, який офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , судимий:
-27.10.2017 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.;
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4 клопотання слідчого Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 22.03.2018 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.
ОСОБА_5 03.03.2018, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у приміщенні магазину «Велмарт» по вул. Бориспільська, 9, у м. Києві, керуючись раптово виниклим умислом, направленим на повторне, таємне викрадення чужого майна, взяв три пляшки шампуню «Хед енд Шолдерс» на загальну суму 225 грн. 99 коп.
Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_5 намагався покинути приміщення магазину, однак був затриманий охоронцем.
У судовому засіданні прокурор просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки вважав, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку сторони обвинувачення, сукупність вказаних обставин свідчить, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, наполягаючи на відсутності наведених стороною обвинувачення ризиків, вважали, що належну процесуальну поведінку підозрюваного може забезпечити запобіжний захід, не пов'язаний з триманням ОСОБА_5 під вартою.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування стадії розслідування, що має місце у цьому випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами певною мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення за ч.2 ст. 186 КК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.
Також слідчий суддя враховує відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, непрацездатних утриманців, тобто факторів, які б стримали останнього від дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя також не виключає, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що останній офіційного та стабільного джерела доходів не має.
Водночас, прокурором та матеріалами клопотання не доведена наявність ризику щодо незаконного впливу на свідків у цьому провадженні, оскільки органом досудового розслідування проведені слідчі дії, що спрямовані на мінімізацію вказаного ризику.
Сукупність встановлених у судовому засіданні обставин з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту свідчить, що прокурором доведена наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Слідчий суддя вважає, що прокурором зазначена вище обставина не доведена, що свідчить про необхідність вирішення питання про можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, який зможе забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Крім того, у силу ст. 177 КПК слідчий суддя зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків у місці його постійного проживання; репутацію підозрюваного.
Врахування зазначених обставин у сукупності з покаранням, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводить слідчого суддю до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного може більш м'який запобіжний захід, ніж ініційований стороною обвинувачення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця свого проживання та роботи;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_5 .
Строк дії даної ухвали встановити по 22 травня 2018 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником у продовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.
Слідчий суддя ОСОБА_1