Справа № 761/18516/17
Провадження № 1-кп/761/624/2018
14 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 161 001 000 155 91, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ізмаїл Одеської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, непрацездатних утриманців не має, місця реєстрації та постійного місця мешкання не має, раніше засуджувався:
-10.02.1998 Ізмаїльським міським судом за ч.2 ст.141, ст. 44, 45 КК України 1960 р. до покарання у виді 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
-07.07.1998 Ізмаїльським міським судом Одеської області за ч.2 ст.141, ч. 2 ст. 143, ст. 42 КК України 1960 р. до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі;
-23.09.1998 Іллічівським районним судом м. Одеси за ст. 861, 44, 42 КК України 1960 р. до покарання у виді позбавлення волі строком 7 років з конфіскацією майна;
-09.07.2008 Приморським районним судом м. Одеси за ч.3 ст.185, ч.2 ст.187, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнився 22.02.2013 після відбуття покарання;
-01.12.2016 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст.186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі (вирок законної сили не набрав);
обвинувачується за ч. 3 ст. 297 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням гр. ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 297 КК України, у якому до обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою, строк дії відповідної ухвали закінчується 16.02.2018.
У силу ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня ухвалення попереднього рішення.
У судовому засіданні прокурор наполягав на продовженні строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки вважав, що раніше встановлені ризики не зменшилися.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження дії вказаного запобіжного заходу, оскільки вважали, що належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 може забезпечити менш суворий запобіжний захід, тому просили суд змінити його на yt пов'язаний з триманням обвинуваченого в ізоляції від суспільства.
Суд, заслухавши сторону обвинувачення та сторону захисту, дослідивши наявні матеріали судового провадження, дійшов висновку про таке.
На стадії досудового розслідування відповідно до ст. 194 КПК під час вирішення питання застосування запобіжного заходу або продовження строку його дії має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Під час судового розгляду і вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу оцінка обґрунтованості підозри не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом.
Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною, тому неможлива.
Таким чином, підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.
До таких підстав, згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Тірон проти Румунії», «Смірнов проти Росії» прецедентне право Конвенції відносить наявність ризику, що особа не прибуде до суду, ризик, що після звільнення особа вчинить дії, спрямовані на переховування від правосуддя, вчинить інше кримінальне правопорушення або буде причиною суспільного безладу.
Відповідно до ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею враховано, що ризиком є можливість переховування обвинуваченого від суду, ймовірність вчинення іншого кримінального правопорушення.
Надаючи оцінку можливості ОСОБА_4 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує висока ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Крім того, на користь реального існування вказаного ризику слід віднести відсутність у обвинуваченого міцних сімейних зв'язків, утриманців, постійного місця роботи, постійного місця мешкання на території м. Києва та Київської області, тобто тих стримуючих чинників, які б мінімізували ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання.
Також за відсутності стабільних джерел прибутку, враховуючи корисливий мотив злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , суд не виключає можливості вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Крім того, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01.12.2016 ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст.186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, не дивлячись, що вказаний вирок не набрав законної сили, зазначена обставина певним чином підтверджує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Судом також взята до уваги тяжкість покарання, яка загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у якому він обвинувачується.
Суд також враховує, що залишаються недопитаними свідки обвинувачення, незаконний вплив на яких з боку обвинуваченого може перешкодити кримінальному провадженню.
Зазначене свідчить про відсутність підстав для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.177, 331 КПК України, суд
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 по 15 квітня 2018 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1