Справа № 761/5457/18
Провадження № 1-кс/761/3824/2018
21 лютого 2018 року cлідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність службових осіб ГУ НП у м. Києві щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
На обґрунтування скарги заявник зазначив, що ОСОБА_4 26.01.2018 направив на адресу ГУ НП у м. Києві заяву про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке полягало у незаконному заволодінні грошовими коштами ОСОБА_4 у сумі 98 000 доларів США. Вказана заява отримана органом досудового розслідування 29.01.2018. Однак, на момент звернення зі скаргою до слідчого судді відомості про зазначене кримінальне правопорушення до ЄРДР не внесені.
На думку заявника, вказане свідчить про бездіяльність посадових осіб органу досудового розслідування, у зв'язку з цим заявник просив зобов'язати посадових осіб ГУ НП у м. Києві внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення відповідно до заяви ОСОБА_4 та розпочати розслідування.
У судове засідання заявник, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду скарги належним чином, не прибув, про наявність поважних причин неявки суд не повідомив, з заявою про відкладення розгляду скарги не звертався.
Слідчий ГУ НП у м. Києві до суду також не прибув, про наявність поважних причин неявки не повідомив.
Неявка слідчого відповідно до ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та долучені до неї документи, дійшов висновку про таке.
Статтею 2 визначені завдання кримінального провадження, до яких, серед іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Крім того, процесуальним законом визначено, що обов'язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під досудового розслідування покладається на слідчого суддю.
Отже, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень покликаний забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачених законом заходів для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Відповідно до ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, віднесені законність (ст. 9 КПК), змагальність (ст. 22 КПК) та диспозитивність ( ст. 26 КПК).
Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України та КПК.
Так, у силу ч. 3 ст. 306 КПК розгляд скарг на бездіяльність слідчого, у тому числі щодо невнесення відомостей до ЄРДР, здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу.
Наведена норма спрямована на дотримання учасниками кримінального провадження засад змагальності та диспозитивності.
Диспозитивність визначена у ст. 26 КПК, передбачає, що сторони кримінальному провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Відповідно до ст. 22 КПК зміст змагальності у кримінальному провадженні полягає у самостійному обстоюванні сторонами їх правових позицій, доведення обставин, які вони вважають порушенням відповідних прав, передбаченими КПК засобами.
Слідчий суддя, у свою чергу, відповідно до ч.6 ст. 22 КПК зобов'язаний, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Таким чином, слідчий суддя під час вирішенні ініційованого заявником питання зобов'язаний не лише дослідити надані йому матеріали, але й забезпечити особі право на безпосереднє відстоювання своєї позиції під час розгляду скарги.
Наведені процесуальні норми приводять до висновку про можливість забезпечити дотримання вищевказаних засад кримінального провадження лише за умови присутності особи, яка звернулася з скаргою, як ініціатора відповідного провадження.
Неприбуття заявника до суду унеможливило встановлення усіх обставин, які є необхідними для вирішення скарги по суті заявлених вимог.
Слідчий суддя приймає до уваги, що ч. 2 ст. 307 КПК визначений вичерпний перелік можливих рішень за результатами розгляду скарг.
У той же час вказані рішення можуть бути прийняті виключно за наслідками розгляду скарги по суті, здійснення якого можливо тільки за участі її ініціатора. Викладені вище обставини унеможливлюють розгляд скарги по суті та прийняття рішення у порядку ст. 307 КПК.
На підставі викладеного слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для залишення скарги без розгляду.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що прийняття вказаного рішення утворює найбільш сприятливе для заявника становище, оскільки у такому випадку останній має право у визначеному законом порядку звернутись до слідчого судді з метою оскарження бездіяльності.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 7, 9, 22, 303-306, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність службових осіб ГУ НП у м. Києві щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1