Справа № 761/4799/18
Провадження № 1-кс/761/3359/2018
15 лютого 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 320 161 000 000 001 35,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту грошових коштів у кримінальному провадженні № 320 161 000 000 001 35.
На обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.12.2016 справа № 761/44571/16-к (провадження № 1-кс/761/27244/2016) задоволене клопотання слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_4 та накладений арешт на грошові кошти ОСОБА_3 , які знаходяться на банківському рахунку в ПАТ «Банк Камбіо», оскільки останні були визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.
Однак, на думку заявника, захід забезпечення кримінального провадження застосований необґрунтовано, тому підлягає скасуванню.
У подальшому представник власника майна надав заяву про залишення клопотання без розгляду.
Слідчий суддя, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч.1 ст.174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна або його представника, якщо він, зокрема, доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або він накладений необґрунтовано.
У своєму клопотанні представник власника майна просила скасувати арешт, накладений на грошові кошти ОСОБА_3 , на банківському рахунку в ПАТ «Банк Камбіо».
У подальшому адвокат ОСОБА_2 подала заяву, у якій просила клопотання про скасування арешту вказаного майна залишити без розгляду, оскільки цей захід забезпечення кримінального провадження вже скасований.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України, якщо положення КПК не регулюють або не однозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 Кодексу, яка серед іншого, визначає принцип диспозитивності.
Відповідно до ст. 26 КПК України принцип диспозитивності передбачає, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами.
Таким чином, враховуючи, що адвокатом подана заява про залишення клопотання про скасування арешту майна без розгляду, беручи до уваги положення вище наведених норм КПК, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність закрити провадження.
Приймаючи до уваги наведене, керуючись ст. 9, 26, 174 КПК України, слідчий суддя
Провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту грошових коштів у кримінальному провадженні № 320 161 000 000 001 35 закрити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1