Справа № 761/47027/17
Провадження № 1-кс/761/401/2018
01 лютого 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-К» про скасування у кримінальному провадженні № 320 171 001 100 000 90 арешту майна,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання директора ТОВ «Мрія-К» про скасування арешту майна вказаного товариства.
Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначив, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.12.2017 (справа № 761/41419/17) у кримінальному провадженні № 320 171 001 100 000 90 за ч. 1 ст. 205 КК України накладений арешт на грошові кошти ТОВ «Мрія-К», які знаходяться на банківських рахунках у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851).
На думку ініціатора клопотання, зазначена ухвала слідчого судді є незаконною, арешт накладений необґрунтовано, оскільки у діяльності ТОВ «Мрія-К» ознак фіктивності не має, грошові кошти, що знаходять на рахунках товариства, отриманні останнім внаслідок здійснення законної господарської діяльності.
У зв'язку з наведеним заявник просив скасувати арешт коштів, які зберігаються у банківській установі.
У судовому засіданні представник ТОВ «Мрія-К» - адвоката ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Слідчий СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_4 просила у задоволенні клопотання відмовити, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що особи, зазначені в установчих документах ТОВ «Мрія-К», відношення до його діяльності не мають, будь-які правочини в інтересах і від імені вказаного товариства не вчиняли. Наведені обставини підтверджують обґрунтованість застосованого вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя, заслухавши думку представника заявника, доводи слідчого, дослідивши надані учасниками документи, дійшов висновку про таке.
У силу ст. 131, 132 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.12.2017 (справа № 761/41419/17) задоволено клопотання слідчого СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_5 та у кримінальному провадженні № 320 171 001 100 000 90 накладений арешт на грошові кошти ТОВ «Мрія-К», що знаходяться на банківських рахунках у ПАТ «ПУМБ».
Підставою для прийняття такого рішення стали встановлені під час досудового розслідування обставини, що вказують на фіктивність здійснення ТОВ «Мрія - К» господарської діяльності та сприяння фактичними засновниками товариства у незаконному формуванні підприємствам реального сектору економіки податкового кредиту.
З огляду на зазначене, слідчим ініційовано накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Мрія - К», які знаходяться на банківських рахунках.
Накладаючи арешт на зазначене майно, слідчий суддя врахував, що останнє відповідає критеріям, визначеним ст. 170 КПК, оскільки наданими слідчим матеріалами доведені підстави вважати, що ці кошти отримані злочинним шляхом та можуть бути використані як речовий доказ
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Виходячи з вказаної процесуальної норми, на заявника покладається обов'язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.
Отже, власник майна повинен навести докази того, що на цій стадії розслідування втратив свою актуальність вищезазначений захід забезпечення або ж під час його застосування таке рішення прийняте безпідставно, тобто без урахування певних суттєвих обставин.
У той же час, оцінюючи наведені представником власника доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не спростовують висновків слідчого судді та не доводять наявність обставин, що свідчать про необґрунтованість застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя частково погоджується з аргументацією заявника щодо порушення рішенням про накладення арешту його права власності.
У той же час, право власності не є абсолютним, статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
У цьому випадку обмеження права власності ТОВ «Мрія - К» відбулося на підставі рішення слідчого судді, тобто у спосіб, передбачений законом.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 132, 174, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-К» про скасування у кримінальному провадженні № 320 171 001 100 000 90 арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.12.2017 у справі № 761/41419/17, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1