Провадження № 2-а/760/644/18
в справі №760/377/17
26 березня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва
В складі: головуючого судді - Лазаренко В.В.
з участю секретаря - Каліщук М.В., Петраш Д.О.,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Вовк С.О.,
представника відповідача - Храпачевської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
05.01.2017 представник позивача - адвокат Вовк С.О. звернувся в суд з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 та зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 26.06.2016.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що протягом своєї трудової діяльності працював на посадах, які дають право на призначення пенсії за Списком №2, а саме у такі періоди: з 18.07.1977 року по 01.11.1978 року в Будівельному управлінні №152; з 02.11.1978 року по 21.11.1981 року проходив службу в Збройних Силах; з 02.02.1987 року по 11.06.1990 року в АТ «Укргазбуд»; з 17.06.1990 року по 29.12.1990 року у ВО «ЗАРУБЕЖНЕФТЕГАЗСТРОЙ»; з 01.04.1991 року по 12.10.1998 року в АТ «Укргазбуд»; з 01.12.2015 року по 04.07.2016 в ПАТ «Домобудівний комбінат №3».
17.08.2016 позивач звернувсь до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком з урахуванням пільгового стажу по Списку № 2, проте 26.08.2016 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії з посиланням на те, що в пільговий стаж можливо зарахувати лише 5 років 4 місяці 1 день, що є не достатнім для призначенням пенсії.
З даною відмовою позивач не погоджується, оскільки з 18.07.1977 по 01.11.1978 працював електрозварником, (посада електрозварника віднесена до Списку №2 відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах»), під час проходження військової служби виконував електрозварювальні роботи з 13.07.1979 по 19.11.1981, з 02.02.1987 по 11.06.1990 та з 01.04.1991 по 12.10.1998 позивач в АТ «Укргазбуд» працював за професією електрозварника 5 розряду, яка передбачена Списком №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, з 17.06.1990 по 29.12.1990 працював на посаді газорізальника, яка віднесена до Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956; з 01.12.2015 по 04.07.2016 працював за спеціальністю електрозварник ручного зварювання, що передбачена Списком №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, таки чином загальний стаж роботи на посадах, що дають право на пільгову пенсію за Списком №2 становить 10 років 2 місяці 18 днів.
Оскільки, він звернувсь за призначенням пенсії у віці 56 років, то відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», стажу роботи 10 років 2 місяці 18 днів на посадах, що дають право на пільгову пенсію за Списком №2 достатньо для призначення пенсії, а тому вважає відмову відповідача незаконною та просить задовольнити позов.
Позивач та його представник в судовому засіданні повністю підтримали позов та просили його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що відмова в призначенні пенсії позивачу є правомірною, оскільки після 21.08.1992 право на пенсію за Списком №2 зі зниженням пенсійного віку мають право працівники, зайняті виконанням робіт в шкідливих та важких умовах праці за результати атестації робочих місць, а тому, виходячи з даних трудової книжки та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, стаж роботи позивача, який можливо зарахувати до списку №2 складає 5 років 4 місяці 1 день, що не достатньо для призначення виду пенсії, який просить позивач. А тому, просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач з 18 липня 1977 по 01 листопада 1978 працював електрозварником, що вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 25.07.1977, з 13 липня 1979 по 19 листопада 1981 під час проходження військової служби виконував електрозварювальні роботи, що підтверджується довідкою Солом'янського районного у м. Києві військового комісаріату № 1/134 від 07.06.2016, з 02 лютого 1987 по 11 червня 1990 та з 01 квітня 1991 по 12 жовтня 1998 працював електрозварником 5 розряду в АТ «Укргазбуд», що підтверджується довідкою №55 від 22.03.2006, з 17 червня 1990 по 29 грудня 1990 працював газорізальником в ВВО «ЗАРУБЕЖНЕФТЕГАЗПРОМ», що підтверджується довідкою №008/04 від 25.02.1991, з 01 грудня 2015 по 04 липня 2016 працював електрозварником ручного зварювання в ПАТ «Домобудівний комбінат №3», що підтверджується довідкою №103-к від 04.07.2016.
17.08.2016 позивач звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах та надав відповідачу документи на підтвердження свого права на пенсію на пільгових умовах, проте листом № 22883/07 від 26.08.2016 позивачу було відмовлено у призначені пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що про порушення своїх прав позивач дізнався, отримавши лист відповідача від 26.08.2016, а до суду звернувсь 05.01.2017, то суд приходить до висновку, що ним не було пропущено встановлений законом шестимісячний строк звернення до суду, а тому клопотання відповідача в цій частині є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи спір по суті, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Частиною 4 статті 13 вищевказаного Закону передбачено, що працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначений постановою КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року.
Пункт 3 Порядку передбачає, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім цього, пунктом 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 № 110, визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення, і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1- рп/99).
До спірних правовідносин, що виникли між сторонами підлягає застосуванню постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах».
Періоди роботи позивача та посади, які він займав - електрозварника та газорізальника, підтверджуються наявними в трудовій крижці записами та довідками з місць роботи.
Згідно зі Списком № 2 розділу ХХХІІ «Загальні професії» Постанови РМ СРСР від 22 серпня 1956 № 1173 посада електрозварника віднесена до посад, яка дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах.
Крім того, до даних правовідносин належить застосувати постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», відповідно до якої професія електрогазозварника, на якій працював позивач, віднесена до Списку №2.
Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», професія електрозварника ручного зварювання, на якій працював позивач, віднесена до Списку №2, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та аналізуючи вищенаведені норми права, суд приходить до висновку, що стаж роботи позивача за професіями, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах складає понад 10 років.
З матеріалів справи вбачається, що з заявою про призначення пенсії за віком з врахуванням пільгового стажу по Списку №2 позивач звернувсь до відповідача у віці 56 років, що свідчіть про наявність достатнього стажу роботи на посадах, внесених до списку №2.
Позивач на підтвердження наявності у нього пільгового стажу подав відповідачу документи, необхідні для такого призначення.
За таких обставин, відмова ПОУПФ України в м. Києві в призначенні пенсії позивачу є протиправною.
Позивач звернувся до ПОУПФ України в м. Києві з заявою про перерахунок 29 червня 2016 року та просить провести призначення пенсії з цієї дати.
Частиною 1 ст. 45 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Таким чином, пенсія на пільгових умовах за Списком №2 має бути призначена з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку з урахуванням пільгового стажу, тобто з 26.06.2016.
Керуючись статтями 19, 46 Конституції України, Законами України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 2, 6, 9, 19-20, 242-246, 371, 372, КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 26.06.2016.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 551, 20 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного адміністративного суду м. Києва.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде складено 05 квітня 2018 року.
Суддя В.В.Лазаренко