13 квітня 2018 року (09 год.15 хв.)Справа № 808/565/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., при секретарі судового засідання Стратулат С.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (86495, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71118, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Консульська, буд.23-Л; код ЄДРПОУ 37963785) про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до суду із позовом до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - відповідач, Бердянський ОУПФУ), у в якому позивач просить: визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати позивачу пенсії за віком з 01.03.2016; зобов'язати відповідача відновити позивачу виплату пенсії за віком з 01.03.2016.
В адміністративному позові (а.с.20-22) зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в Бердянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області. 01.03.2016 виплата пенсії з невідомих причин зупинена. Згідно інформації відповідача, виплату пенсії позивачеві припинено з 01.03.2016 у зв'язку з проведенням обміну базами даних отримувачів пенсій управління з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб, управлінням праці та соціального захисту населення Бердянської міської ради на виконання постанови Кабінету Міністрів України №136 від 18.02.2016 «Про затвердження порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, соціальних виплат, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування». Наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього на відміну від інших громадян України певні перешкоди в отриманні його пенсії, яка призначена у зв'язку з трудовою діяльністю, та потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, не передбачених Законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікація особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення тощо. З огляду на викладене, вбачається, що в діях відповідача містяться ознаки дискримінації відносно позивача, як внутрішньо переміщеної особи, та відсутність єдиного підходу до виплати пенсій громадянам України згідно діючого законодавства. Позивач зареєструвався як тимчасово переміщена особа і має право на отримання пенсії.
Позивач, представник позивача підтримують позовні вимоги у повному обсязі, просять суд їх задовольнити.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.35-37) в якому, зокрема, зазначено, що у зв'язку з переїздом позивач з вересня 2014р. перебував на обліку в Бердянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як внутрішньо переміщена особа згідно ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» на підставі внесення його в реєстр внутрішньо переміщених осіб та довідки від 17.11.2014 №2306001693 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Особам, які перебували на обліку, як одержувачі пенсій, зокрема, в окремих районах Донецької та Луганської областей, які тимчасово не контролюються українською владою, виплата пенсій на підконтрольній українській владі території здійснюється за умови реєстрації пенсіонерів як внутрішньо переміщених осіб. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №136 «Про затвердження Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування», за результатами проведення контрольних заходів щодо наявності підстав для виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам з 1 березня 2016 року виплату пенсії позивачу призупинено. Поновлення виплати пенсій здійснюється відповідно до «Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», на підставі рішення Комісії з питань щодо призначення/відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених виконавчими органами рад. З заявами вказаного характеру до об'єднаного управління позивач не звертався. Згідно ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Згідно абз.2 п.1 «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Згідно ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Тобто, вказана Довідка є єдиним документом, який свідчить про місце знаходження внутрішньо переміщеної особи. При скасуванні вказаної довідки у цієї особи відсутні підстави для отримання пенсії та інших соціальних виплат за вказаною нею у заяві адресою, оскільки вона втрачає статус внутрішньо переміщеної особи. У ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, зокрема, в інших випадках, передбачених законом. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що оскільки відсутній факт реєстрації позивача як внутрішньо переміщеної особи, то відповідачем, в даному випадку, правомірно було припинено виплату позивачеві пенсії.
Відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Згідно пенсійного посвідчення №2268513299 Серії ААЖ №517105 виданого 13.06.2012 Пенсійним фондом України ОСОБА_1 є пенсіонером, якому призначено пенсію за віком (а.с.9).
Позивач в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області одержав Довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції №2306001693 від 17.11.2014, в якій зазначено як контактна адреса ОСОБА_1 у м.Бердянськ так і його контактний номер телефону (а.с.9-зворот). Вказана Довідка містить відбитки штемпелю Бердянського МВ УДМС України в Запорізькій області з відмітками про адреси місця проживання, а також данні про перереєстрацію, завірені печаткою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області.
Позивач став на облік до Бердянськогой ОУПФУ, подав Заяву про перерахування йому пенсії на поточний рахунок, відкритий у ОПЧ ТВБВ №10007/0339 Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк», тобто вжив всіх заходів для виплати йому пенсії.
Відповідачем документально не підтверджено те, що «відсутній факт реєстрації позивача як внутрішньо переміщеної особи».
Судом також досліджено відповідь Бердянського ОУПФУ (вих.№1463/03.2 від 18.01.2018) на адвокатський запит, в якому, зокрема, зазначено: «… Зазначаємо, що пенсійні виплати ОСОБА_1 здійснювалися без наявності паперової пенсійної справи, а виключно, як внутрішньо переміщеній особі, за даними електронної справи на умовах зазначених Законом України №1706 від 20.10.2014 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Механізм реалізації зазначеного Закону визначений відповідними постановами Кабінету Міністрів України. У зв'язку з проведенням обміну базами даних отримувачів пенсій управління з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб управлінням праці та соціального захисту населення Бердянської міської ради на виконання постанови Кабінету Міністрів України №136 від 18.02.2016 «Про затвердження порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, соціальних виплат, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів держаного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового держаного соціального страхування» виплата пенсії ОСОБА_1 була припинена з 01.03.2016. Заяву про поновленням виплати пенсії з документами, що ідентифікують особу, ОСОБА_1 не надавав. …» (а.с.7).
Доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про припинення виплати йому пенсії з 01.03.2016 відповідач до суду не надав.
1. Вирішуючи по суті спір щодо наявності/відсутності порушень відповідачем вимог законодавства при прийнятті рішень щодо ОСОБА_1 суд, беручи до уваги викладене вище, виходить з такого.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи (ч.3 ст.7 Закону України №1706-VII від 20.10.2014 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).
Відповідно до п.2, п.3 «Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», затвердженого 08.06.2016 постановою Кабінету Міністрів України №365: «2. Документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (…). 3. Реєстрація місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи здійснюється в установленому законодавством порядку.
Згідно п.6 «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженого 01.10.2014постановою Кабінету Міністрів України №509 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.
Позивач має Довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції №2306001693 від 17.11.2014 з відмітками УПСЗН; вказана довідка має відомості як про місце мешкання позивача у м.Єнакієве так і у м.Бердянськ, контактний номер мобільного засобу зв'язку.
Відповідно ст.12 Закону України №1706-VII від 20.10.2014 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
За приписами п.71 «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб. Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
Відповідачем не надано докази про скасування дії Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції №2306001693 від 17.11.2014 органом, який її видав - Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області.
Як зазначено у п.3 «Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування», затвердженого 18.02.2016 постановою Кабінету Міністрів України №136 (на приписи якого посилається відповідач як підставу для припинення виплати пенсії позивачу), з метою здійснення верифікації та моніторингу на запит Мінфіну розпорядники бюджетних коштів, Національний банк, Пенсійний фонд України, фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування, підприємства, установи і організації, банки та інші фінансові установи незалежно від форми власності подають інформацію, в тому числі персональні дані, про відкриті рахунки (поточні, кредитні, депозитні тощо), операції, залишок коштів на рахунках. У разі нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, призначених на сім'ю або домогосподарство, інформація подається щодо кожного члена сім'ї або домогосподарства.
Звідси, вказаний «Порядок здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування» - не регулює відносини щодо виплати чи невиплати конкретному пенсіонеру пенсії, припинення її виплати тощо.
Згідно п.3 «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування», затвердженого 08.06.2016 постановою Кабінету Міністрів України №365 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
Відповідно приписів п.10, п.11 «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування» структурний підрозділ з питань соціального захисту населення вносить на розгляд комісії протягом трьох робочих днів з дня надходження інформації, зазначеної у пункті 8 цього Порядку, та відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї подання про припинення соціальної виплати. Комісія протягом п'яти календарних днів розглядає подання про припинення соціальних виплат та приймає відповідне рішення.
Відповідачем документально не доведено додержання вимог «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування» при прийнятті рішення про припинення з 01.03.2016.
Як, зокрема, зазначено у п.1 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 05.11.2014 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016р. №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".
Відтак, дії Бердянського ОУПФУ з припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2016 є протиправними.
2. Надаючи оцінку доводам позивача щодо порушення його права на отримання пенсії суд бере до уваги, що згідно ч.1 ст.85 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.
Згідно вимог ч.1 ст.49 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Як передбачено ч.2 ст.49 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
За приписами ч.2 ст.8 Конституції України вона має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. У свою чергу, за положеннями ч.3 ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Згідно приписів ст.117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження. Зазначенні приписи Конституції України вказують на те, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України повинні відповідати Конституції України, законам України та указам Президента України, тому останні, відповідно, мають вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України.
Відтак, до спірних правовідносин треба застосовувати насамперед норми ч.1 ст.49 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не підзаконних актів.
Підстав, передбачених саме ч.1 ст.49 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для припинення пенсії ОСОБА_1 відповідач документально не довів.
Аналогічне застосування норм матеріального права у справах вказаної категорії здійснено і Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 06.02.2018 по справі №263/7763/17 (провадження №К/9901/202/17)
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).
Відтак, суд з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів вважає за можливе задовольнити позовну вимогу позивача та зобов'язати Бердянське ОУПФУ відновити ОСОБА_1 виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01.03.2016 (без вжиття додаткових заходів, передбачених ч.3 ст.35, ст.46 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ухвалою суду від 15.03.2018 позивачу відстрочено сплату судового збору за подання позовної заяви до Бердянського ОУПФУ до ухвалення рішення у справі №808/565/18; доказів понесення ОСОБА_1 інших судових витрат, передбачених ст.132 КАС України до суду не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (86495, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71118, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Консульська, буд.23-Л; код ЄДРПОУ 37963785) задовольнити.
Визнати протиправними дії Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2016.
Зобов'язати Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01.03.2016.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення виготовлено у повному обсязі 13.04.2018.
Суддя Ю.В.Калашник