Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 квітня 2018 р. Справа№805/1740/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5) про визнання права на отримання пенсії достроково за віком, нарахування пенсії, виплати пенсії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання права на отримання пенсії достроково за віком, нарахування пенсії, виплати пенсії.
На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 16 жовтня 2017 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком, відповідно до абзацу 6 пункту 3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
19 грудня 2017 року позивачу була надана відповідь про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку. Відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії з посиланням на те, що відповідно до довідки виданою військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України 05.01.2018 року №3508172/247//95/9/ж позивач з 10.03.2015 року безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції на території Донецької області в якості працівника Збройних Сил України на посаді водія електро-газового відділення аеродромно-експлуатаційного взводу аеродромно-технічної роти військової частини НОМЕР_2 , однак не є військовослужбовцем та військовозобов'язаним.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.03.2018 року дану позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків шляхом надання до суду вказаного вірно найменування відповідача з зазначенням місцезнаходження, поштового індексу, паспортних даних та ідентифікаційного коуд позивача та власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Недоліки позовної заяви усунуті позивачем у встановлений ухвалою строк.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача до суду надав відзив на адміністративний позов. У відзиві відповідач зазначив, що право на пільгову пенсію мають особи, яким надано статус учасника бойових дій та які були військовослужбовцями або військовозобов'язаними, однак позивач відповідно до довідки виданою військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України 05.01.2018 року №3508172/247//95/9/ж є працівником Збройних Сил України, хоч і є учасником бойових дій, однак не є військовослужбовцем або військовозобов'язаним.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є працівником Збройних Сил України на посаді водія електро-газового відділення військової частини НОМЕР_2 , являється учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 , довідкою військової частини НОМЕР_2 від 04.04.2017 року №350/172/247/95/164/ж та від 06.03.2018 року №350/172/247/65/148/ж та трудовою книжкою позивача.
Відповідно до посвідчення від 05.10.2015 року серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Листом Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 02.02.2018 року №241-0-01 позивачу відмовлено у призначені дострокової пенсії за віком виходячи з того, що згідно довідок виданих військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України, позивач з 10.03.2015 року приймав участь в антитерористичній операції на території Донецької області в якості працівника Збройних Сил України на посаді водія електро-газового відділення.
Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб'єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу можливості призначення позивачу дострокової пенсії.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Зі змісту абзацу 6 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 визначено, що документом, який визначає особливий статус особи, зокрема, учасника бойових дій, є посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про періоди та місце участі в бойових діях.
Згідно з матеріалами справи, станом на дату звернення до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком, позивачу виповнилося 55 років, у нього наявний трудовий стаж більше 20 років, він безпосередньо брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областях та є учасником бойових дій.
У той же час, Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлює основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей; військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей (ст. 3 Закону № 2011-ХІІ).
Статтею 5 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовці - громадяни України, які проходять службу на території України, беруть участь у всеукраїнському і місцевих референдумах, обирають і можуть бути обраними до відповідних місцевих рад та інших виборних державних органів згідно з Конституцією України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини 9 статті 1 цього Закону щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Згідно ч.1, 2, 4 статті 5 Закону України про Збройні Сили України особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України, окремі посади працівників Збройних Сил України можуть комплектуватися громадянами, які проходять альтернативну (невійськову) службу у порядку, визначеному законом. Трудові відносини працівників Збройних Сил України регулюються законодавством про працю.
За правилами частини 1 статті 16 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України про Збройні Сили України соціальний захист працівників Збройних Сил України забезпечується відповідно до законодавства про працю, про державну службу, інших нормативно-правових актів.
Наведеними нормами матеріального права чітко врегульовують поняття військовослужбовець та військовозобов'язаний, та особи, які працюють у Збройних Силах України як наймані працівники для забезпечення військ, і не відносяться до військовослужбовців та військовозобов'язаних.
Згідно із пунктом 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Позивач на підставі вищевказаної норми набув статус учасника бойових дій, зокрема, як працівник Збройних Сил України.
Таким чином, статус учасника бойових дій надається не тільки військовослужбовцям, але й іншим особам, які не проходили військову службу, однак брали участь в бойових діях.
Отже, позивач має статус учасника бойових дій, який набув відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не перебуваючи на військовій службі, оскільки у вказаний період не проходила військову службу у Збройних силах.
За змістом абз. 6 п. 3 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058 право на достроковий вихід на пенсію мають не особи зі статусом учасників бойових дій, а лише військовослужбовці - учасники бойових дій. Працівники, які перебували у трудових відносинах із Збройними Силами України у період, де велися бойові дії і брали участь в забезпеченні боєздатності військ, такого права не мають.
З огляду на викладене, оскільки позивач не відноситься до військовослужбовців та військовозобов'язаних, статус учасника бойових дій набув у зв'язку із трудовою діяльністю у військовій частині внаслідок забезпечення Збройних Сил України, суд дійшов висновку, що положення абз. 6 п. 3 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на позивача не поширюються, тому дії відповідача є правомірними.
Також суд вважає необхідним зазначити, що призначення пенсії пенсійним органом відбувається при зверненні особи з відповідною заявою. Проте, ОСОБА_1 жодним чином не підтверджено факту звернення до відповідача з заявою, визначеною Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ні 19.05.2017 року, ні 16.10.2017 року.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, тому відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню .
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5) про визнання права на отримання пенсії достроково за віком, нарахування пенсії, виплати пенсії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаш Г.П.