Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 квітня 2018 р. Справа№805/760/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
судді Христофорова А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроторгівельна фірма “Зоря” до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконною відмови у звільненні від виконання обов'язків платника єдиного внеску та списанні безнадійної недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 1 107 769,16грн. та зобов'язання списати безнадійну недоїмку в сумі 1 107 769,16грн. зі сплати єдиного внеску, в порядку, передбаченому Податковим кодексом України ,-
Позивач звернувся до суду 02.02.2018 року з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконною відмови у звільненні від виконання обов'язків платника єдиного внеску та списанні безнадійної недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1 107 769,16грн. та зобов'язання списати безнадійну недоїмку в сумі 1 107 769,16грн. зі сплати єдиного внеску, в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.11.2017 року звернувся до Головного управління ДФС у Донецькій області з заявою про списання виниклої недоїмки з єдиного соціального внеску з мотивів її безнадійності, посилаючись на положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.101.2.4 Податкового кодексу України, Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”. Проте, листом від 28.12.2017року за №37672/10/05-99-17-02-26 відповідачем було відмовлено, мотивуючи це відсутністю законодавчих підстав. Позивач, вважає вказану відмову відповідача протиправною та такою, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства.
Посилаючись на приписи ст.58 Конституції України, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. В матеріалах справи наявний відзив на адміністративний позов (а.с.47-48), в яких зазначено, що у зв'язку із існуванням податкового боргу у розмірі 1 107 769,16 грн. контролюючим органом відповідно до вимог ч.4ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі Закон №2464) винесено податкову вимогу, яка не була скасована судом. Посилання на вимоги Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” є хибними, з огляду на те, що зміни до Закону №2464 щодо звільнення від виконання обов'язків платника податку єдиного внеску втратили чинність згідно із Законом №911.
Просив в позовних вимогах відмовити повністю.
Представники сторін надали суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 05.02.2018року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроторгівельна фірма “Зоря” було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
06.02.2018року на адресу суду було надано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 06.02.2018 року провадження за даною справою було відкрито та призначено підготовче засідання на 26.02.2018 року.
Ухвалою суду від 26.02.2018року розгляд справи було відкладено до 19.03.2018року.
Ухвалою суду від 19.03.2018року було призначено судовий розгляд адміністративної справи № 805/760/18-а по суті на 17 квітня 2018 року.
Згідно п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, встановивши яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Агроторгівельна фірма “Зоря” (код ЄДРПОУ 25580292, 84442, Донецька обл., Лиманський район, смт. Зарічне, вул. Шевченка, будинок 2 Б) зареєстровано в якості юридичної особи 22.04.1998року.
18 серпня 2016 року Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-970-17, за якою вимагається від ТОВ “Агроторгівельна фірма “Зоря” сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 1 107 769,16грн.
Не погодившись з вказаною податковою вимогою, позивачем було спрямовано до суду позовну заяву про скасування податкової вимоги від 18 серпня 2016 року № Ю-970-17 в розмірі 1 107 769,16грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017року у справі №805/4967/16-а у задоволенні адміністративного позову ТОВ “Агроторгівельна фірма “Зоря” про скасування вимоги від 18 серпня 2016 року № Ю-970-17 та зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено.
З картки облікового розрахунку вбачається, що позивачем не здійснювалася сплата єдиного соціального внеску та обліковується недоїмка у спірному розмірі (а.с.52-94).
Позивач 27.11.2017 року звернувся до Головного управління ДФС у Донецькій області з заявою про списання виниклої недоїмки з єдиного соціального внеску з мотивів її безнадійності, посилаючись на положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.101.2.4 Податкового кодексу України, Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (а.с.13).
Листом від 28.12.2017року за №37672/10/05-99-17-02-26 відповідачем відмовлено у прийнятті рішення про списання боргу зі сплати єдиного внеску з посиланням на те, що ст. 9-4 Закону України №2464 втратила чинність з 1 січня 2016 року (а.с.16-17).
З матеріалів справи вбачається, що висновком Торгово-промислової палати №ЮД-44/12-12/03 від 30.05.2014 року засвідчено настання обставин непереборної сили з 14.04.2014 року стосовно невиконання ТОВ “Агроторгівельна фірма “Зоря” зобов'язань (а.с.11-12). Зазначений Сертифікат надавався позивачем до податкового органу в момент звернення із заявою.
Наявність недоїмки, її розмір, формування та направлення відповідачем позивачу ОСОБА_1 не є спірними між сторонами.
Під час розгляду справи представником відповідача надана інтегрована картка позивача (зворотній бік), з якої вбачається, що на момент розгляду даної адміністративної позивачем погашалась заборгованість зі сплати єдиного внеску. На момент розгляду справи, станом на 31.03.2018 року недоїмка складала 857 053,59 грн.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності відмови податкового органу у визнанні боргу з ЄСВ безнадійним та його списанні.
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі-ПК), Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон №2464), Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669), Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577 “Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків” зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року № 1844/24376 (далі Порядок № 577) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону №2464-VІ, зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до абзацу першого пункту 9-3 (пункту 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VІ, платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Під звільненням від виконання обов'язків у певний проміжок часу позивач, як платник внеску помилково розуміє звільнення від обов'язку сплати взагалі, шляхом списання за ознакою безнадійності, яка на його думку доводиться наявністю форс мажорних обставин, а саме фактом проведення антитерористичної операції.
Абзацем четвертим пункту 9-3 (пункту 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VІ встановлено, недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Зазначена норма проіснувала з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII. Сам факт виключення норми не впливає на оцінку спірних правовідносин.
Щодо визнання недоїмки безнадійною та зобов'язання відповідача списати недоїмку по сплаті єдиного соціального внеску, суд зазначає наступне.
У відповідності до пункту 14.1.11. частини 4.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у том числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Згідно пункту 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до статті 101 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1844/24376 (надалі Порядок № 577).
Згідно з підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку № 577 під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Зазначена норма кореспондується з підпунктом 101.2 пункту 101.2.4 статті 101 ПК.
Розділом IV Порядку № 577 визначено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.
До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Як зазначалось раніше, позивач 27 листопада 2017 року звернувся з заявою до податкового органу про списання безнадійного боргу (а. с. 13), однак позивачем не надавався Сертифікат Торгово-промислової палати України в підтвердження факту непереборної сили.
Зазначена заява податковим органом розглянута та позивачу 28.12.2017 року надана відповідь про відсутність підстав щодо списання податкового боргу зі сплати єдиного соціального внеску.
Однак, на момент звернення позивача до контролюючого органу в листопаді 2017 року із зазначеною заявою, вимога про сплату боргу вже була прийнята відповідачем, не скасовувалась в передбаченому законом порядку та породжувала певні юридичні наслідки, а саме обов'язок сплати нарахованої суми боргу. Відтак, таке звернення позивача із заявою до контролюючого органу про списання боргу є передчасним та не підлягає задоволенню, отже позивач повинен повторно звернутися із даною заявою вже після скасування спірної вимоги, з дотриманням положень податкового законодавства.
Розгляд даного питання відноситься до функціональних обов'язків податкового органу, а тому судовий орган не може підмінювати собою орган до компетенції якого відноситься вирішення цього питання, тобто перевищувати свої дискреційні повноваження.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно вимог ст.139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроторгівельна фірма “Зоря” (код ЄДРПОУ 25580292, 84442, Донецька обл., Лиманський район, смт. Зарічне, вул. Шевченка, будинок 2 Б) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 85612, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114) про визнання незаконною відмови у звільненні від виконання обов'язків платника єдиного внеску та списанні безнадійної недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 1 107 769,16грн. та зобов'язання списати безнадійну недоїмку в сумі 1 107 769,16грн. зі сплати єдиного внеску, в порядку, передбаченому Податковим кодексом України - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повне судове рішення складено 19 квітня 2018 броку.
Суддя Христофоров А.Б.