про повернення позовної заяви
18 квітня 2018 року м. Київ № 810/1259/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в м. Києві позовну заяву ГУ ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ГУ ДФС у Київській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 16 666,67 грн.
У зв'язку із невідповідністю позовної заяви вимогам статті 160 КАС України, ухвалою суду від 22.03.2018 її залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня отримання копії даної ухвали.
Як встановлено судом, копію вказаної ухвали суду отримано позивачем 29.03.2018, що підтверджується розпискою його представника.
У строк, встановлений судом, позивачем не усунено недоліки позовної заяви.
Разом з тим, до суду 17.04.2018 від позивача надійшло письмове клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовження строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви.
Суд, розглядаючи вказане клопотання по суті, зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
На обґрунтування клопотання позивач вказує на те, що протягом першого кварталу 2018 року ГУ ДФС у Київській області має обмежене бюджетне фінансування на сплату судового збору. Також, рахунки ГУ ДФС у Київській області заблоковано УДКС України у Київській області у зв'язку із безспірним списанням заборгованості перед платниками та бюджетом.
Проте, суд зазначає, що в даному випадку вказана обставина не є підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 820/692/17 (К/9901/3468/17).
Крім того, позивачем, при зверненні до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору та продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували виділення асигнувань на сплату судового збору у майбутньому.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунено, належного обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовження строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви позивачем суду не надано, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Згідно із частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання ГУ ДФС у Київській області про відстрочення сплати судового збору та продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви - відмовити.
Позовну заяву ГУ ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.