ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" квітня 2018 р. Справа № 809/364/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Косівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання до вчинення дій, -
22.02.2018 року ОСОБА_2 діючи на підставі доручення за № 26 від 19.02.2018 року в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними відмови у призначенні і виплаті пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, скасування рішення про відмову в призначені пільгової пенсії та зобов'язання призначити та виплачувати пільгову пенсію.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення пункту 1 частини 1 статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах (із зменшенням на 10 років пенсійного віку), як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з підстав не підтвердження населеного пункту чи об'єкту, де виконувались роботи з ліквідації наслідків та не наданням інших первинних документів.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 23.03.2018 року. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив. У відзиві зазначив, що відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” мають право на пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років особи, які працювали у зоні відчуження протягом травня - червня 1986 року незалежно від кількості робочих днів. Позивачу відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком у віці 50 років, оскільки, відповідно до наявних документів неможливо встановити та підтвердити участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема, за умов відсутності архівних даних та довідки за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року за № 122. Вважає позов безпідставним та просив суд в його задоволенні відмовити в повному обсязі.
У відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 29.03.2018 року, позивач зазначає, що відповідно до чинного законодавства не передбачена обов'язковість надання довідки за формою № 122, запровадженої ще до прийняття Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Право на компенсацію позивачу надає наявність єдиного документу - посвідчення ліквідатора 2 категорії. Враховуючи наведене просить позов задоволити в повному обсязі.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статей 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши подані докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС (категорія 2), що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_1 (а.с.7).
У грудні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку у відповідності до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
На час звернення до відповідача ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 50 років (а.с.8, 9).
На підтвердження підстав, які дають право на призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку позивач надав, зокрема, копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) серії НОМЕР_1 , копію запису у військовому квитку про участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Косівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 02.01.2018 за № 10/03 із посиланням на рішення Косівського об'єднаного управління ПФУ від 28.12.2017 № 758, відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку у відповідності до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з тих підстав, що представлені позивачем документи не підтверджують населений пункт чи об'єкт, де виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не надано інших первинних документів (які мають бути видані на той час - у 1986 році). З отриманої на запит архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони значиться, що підтвердити участь на Чорнобильській АЕС немає можливості (у зв'язку з відсутністю даних в архівних документах), а таким чином підстави для призначення пенсії із зменшенням віку на 10 років відсутні (а.с.11).
Вважаючи таку відмову Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправною, позивач звернувся із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Держава, у відповідності до вимог частини 1 статті 46 Конституції України гарантує право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: - з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; - з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; - у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (2 категорія).
Згідно статті 55 зазначеного Закону особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме; учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів надаються пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років; учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів надаються пенсії із зменшенням пенсійного віку на 8 років; учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року в зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 5 років.
Згідно із статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" станом на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до статті 65 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Відповідно до пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20 січня 1997 року, посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Отже, при видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорії 2) 01.07.1994р. та перереєстрації його 29.07.1997р., відповідною комісією були встановлені та перевірені всі документи, необхідні для встановлення вказаного статусу та категорії.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року №1566/11846 (надалі - Порядок).
В розділі ІІ вказаного Порядку визначено документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
Так, відповідно до абзацу 7 підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Як встановлено судом, позивач має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (категорія 2) серії НОМЕР_1 , видане Івано-Франківською обласною державною адміністрацією, в якому зазначено, що пред'явник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у травні і червні 1986р., незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня до 31 грудня 1986р. - не менше 5, у 1987 році - не менше 14 робочих днів.
Згідно запису у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 06.11.1985 року, ОСОБА_1 з 03.05.1986 року по 16.05.1986 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто до 1 липня 1986 року в кількості 13 днів.
Таким чином, позивач, виконуючи задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - з 03.05.1986 року по 16.05.1986 року підпадає під категорію учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, який працював у зоні відчуження з моменту аварії - 26 квітня 1986 року до 01 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів.
Враховуючи наведене, суд вважає не обґрунтованою відмову відповідача у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Отже, суд прийшов до переконання, що позивач дійсно виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження Чорнобильської АЕС і на нього поширюється дія статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, внаслідок чого він має право, відповідно до постанови правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Згідно пункту 1.8 Порядку особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.7 цього розділу - дня звернення за призначенням.
Під призначенням пенсії особі розуміється початок її виплати і виплату у майбутніх періодах на строк, на який вона призначена, оскільки відповідно до статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Як встановлено судом із досліджених матеріалів справи, відповідно до Протоколу 758 від 28.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про призначення пільгової пенсії по віку 22.12.2017 року. Таким чином, згідно пункту 1.8 Порядку, обов'язок щодо призначенню такої пенсії ОСОБА_1 у відповідача виникає з 22.12.2017 року, а не з 01.01.2018 року як про це просить позивач.
На думку суду, оскарження відмови у призначенні пенсії на підставі отриманого листа Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.01.2018 за № 10/03, охоплюється оскарженням рішення Косівського об'єднаного управління ПФУ від 28.12.2017 № 758, яким ОСОБА_1 безпосередньо відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку у відповідності до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та окремого вирішення в якості способу захисту не потребує.
Додатково суд вказує на те, що зазначення позивачем у прохальній частині позовної заяви дати прийняття оскаржуваного рішення та його номеру - 26.12.2017 № 748, замість - 28.12.2017 № 758, суд вважає не умисною опискою, яка повністю спростовується матеріалами справи та є обставиною, що не повинна впливати на можливість захисту та повновлення законних прав та інтересів позивача.
Відтак суд дійшов висновку, що можливість часткового задовольняння позову.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Скасувати рішення Косівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 28.12.2017 № 758 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40385698) призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) з 22.12.2017 року пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Панікар І.В.