Справа № 591/84/18
Провадження № 2-а/591/186/18
18 квітня 2018 року
Зарічний районний суд м. Суми в складі судді Грищенко О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні, без участі представників сторін, справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства Інститут «Сумипроект», в особі представника ОСОБА_1, до Головного територіального управління юстиції у Сумській області (відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
05 січня 2018 року ПрАТ Інститут «Сумипроект» звернувся з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28 грудня 2017 року начальник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2, розглянувши протокол №3 про адміністративне правопорушення від 18 грудня 2017 року постановою про накладення адміністративного стягнення притягнув ПрАТ Інститут «Сумипроект» до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 850 грн. 00 коп. за начебто порушення статті 188-13 КпАП України.
Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав.
18 грудня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ПрАТ Інститут «Сумипроект» за ст.188-13 КпАП України, з якого стало відомо, що виконавчою службою начебто відправлена ПрАТ «Сумипроект» постанова, якою зобов'язано подати декларацію про майно та доходи боржника до 17 жовтня 2017 року. Між тим, такої постанови позивач не отримував, докази одержання постанови у матеріалах справи відсутні.
Позивач вважає, що відповідач не повідомляв у передбачений законом спосіб та строки про розгляд справи, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права в частині надання пояснень та зауважень під час такого розгляду.
Також вказує на те, що Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає вичерпний перелік суб'єктів, яких може бути притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, та не визначає юридичну особу як окремий суб'єкт адміністративної відповідності.
Крім того зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказана дата правопорушення 18 грудня 2017 року. Між тим, як слідує з протоколу, декларацію про майно та доходи боржника необхідно було подати до 01.02.2017 року. З таких обставин вбачається, що датою вчинення правопорушення, у випадку отримання її позивачем, необхідно вважати саме 02.02.2017 року, оскільки неподання декларації без відповідних нагадувань або попереджень не може бути триваючим правопорушенням та повинно бути виконано у строк до 01 лютого 2017 року. Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КпАП України вже є такими, що закінчилися.
Також позивач зазначає, що до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, у порядку сприяння здійсненню виконавчого провадження, подавався через канцелярію баланс та відомості про рахунки у банках ПрАТ Інститут «Сумипроект», які за своєю суттю містять усі відомості, які відображаються у декларації боржника юридичної особи. Фактично були відвернені можливі шкідливі наслідки правопорушення, які полягали б у невиконанні законних вимог державного виконавця. Таким же чином надані накази про відрядження голови правління у періоди з 20 січня 2017 року та з 11 жовтня 2017 року, відповідно до яких виконання обов'язків голови правління покладено на ОСОБА_3.
В обґрунтування своїх заперечень проти оскаржуваної постанови, позивач зазначає, що протокол, на підставі якого винесена постанова, не відповідає вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, оскільки не містить прізвища, ім'я, по-батькові, місця проживання, місця роботи, посади громадянина або посадової особи.
Також вказує на те, що з тексту протоколу про адміністративне правопорушення не є зрозумілим, у чому саме полягає правопорушення, чи складений протокол за вчинення усіх перелічених дій або за певну дію окремо, яким саме чином кваліфіковано відповідне діяння згідно вимог загальної частини КпАП України.
Посилаючись на зазначені обставини, просить скасувати постанову начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення від 28 грудня 2017 року за протоколом №3, якою притягнуто Приватне акціонерне товариство Інститут «Сумипроект» до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 850 грн. за порушення статті 188-13 КпАП України, ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження», справу закрити.
Ухвалою від 09.01.2018 року позов залишено без руху, запропоновано позивачу в строк не більше п'яти днів з дня отримання ухвали усунути зазначені в ній недоліки.
Ухвалою від 05.02.2018 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.04.2018 року.
Представник відповідача за дорученням ОСОБА_4 01 березня 2018 року надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому вказував, що на підставі постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження від 20 листопада 2017 року виконавче провадження №53264190 з примусового виконання постанови № 254/561 від 27 жовтня 2016 року, виданої Управлінням держпраці у Сумській області про стягнення з ПрАТ Інститут «Сумипроект» на користь Управління держпраці у Сумській області штрафу у розмірі 1450,00 грн. передано з Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного ТУЮ у Сумській області.
Зазначає, що постанову про прийняття виконавчого провадження направлено боржнику згідно реєстру поштових відправлень від 24 листопада 2017 року.
04 грудня 2017 року державним виконавцем направлено боржнику виклик про явку боржника до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного ТУЮ у Сумській області для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 188-13 КпАП України «Невиконання законних вимог державного виконавцям, приватного виконавця». Зазначає, що боржником виклик отримано відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 07 грудня 2017 року, але проігноровано.
Вважає, що боржник свідомо не виконував законні вимоги державного виконавця, щодо подачі декларації про доходи та майно боржника, а подача фінансового звіту боржником здійснено лише 22 листопада 2017 року.
Також вказує на те, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. Ст. 76 цього Закону передбачено, що за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. Закон України «Про виконавче провадження», як спеціальний закон визначає поняття боржника зазначеного у виконавчому документі, яким у вказаному випадку є ПрАТ «Сумипроект».
Зазначає, що всі дії державного виконавця проведено згідно Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, а також чинного законодавства України, що регулюють дані питання. Просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з його безпідставністю.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що постановою від 28 грудня 2017 року ПрАТ інститут «Сумипроект» притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за не подачу декларацію про доходи та майно до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, чим скоїв адміністративне правопорушення за ст. 188-13 КУпАП (а.с. 4, 13).
Вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, суб'єкт владних повноважень (чи суд) встановлює наявність складу адміністративного правопорушення (проступку).
Особлива частина КУпАП України дає поняття складу адміністративного проступку - об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона та суб'єкт адміністративного проступку, які встановлюють нерозривну єдність.
Суб'єктами адміністративних правопорушень виступають громадяни чи посадові особи. Адміністративній відповідальності підлягають осудні особи, яким на момент скоєння правопорушення виповнилося 16 років. Особа у віці 16-18 років, яка скоїла адміністративне правопорушення, притягається до відповідальності на загальних підставах.
Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності зокрема за правопорушення, пов'язані з недотриманням установлених правил у сфері порядку управління, громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, виконання яких входить до їхніх службових обов'язків.
Іноземні громадяни та особи без громадянства підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах згідно з чинним законодавством України.
Окремим суб'єктом адміністративного правопорушення згідно ст. 15 КупАП є військовослужбовці.
КУпАП встановлює єдину підставу можливості притягнення до адміністративної відповідальності юридичної особи визначену ст. 14-2 КупАП за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
Ст. 188-13 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця у вигляді накладення штрафу від пятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При вирішенні питання про притягнення ПрАТ Інститут «Сумипроект» до адміністративної відповідальності за ст.188-13КпАП України, відповідачем не встановлено, чи може взагалі юридична особа бути суб'єктом даного правопорушення.
Вбачається, що суб'єктом даного правопорушення може бути або громадянин (фізична особа), або посадова особа.
Приймаючи рішення про вчинення адміністративного правопорушення саме ПАТ Інститут «Сумипроект» та притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.188-13 КпАП України, відповідач не врахував, що юридична особа не може бути суб'єктом вказаного правопорушення, а відповідно, відсутній і склад адміністративного правопорушення, оскільки наявність суб'єкта обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння як адміністративного правопорушення.
Статтею 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу(посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення від 28 грудня 2017 року вбачається, що вона не містить викладу обставин, за якими настає адміністративна відповідальність за ст. 188-13 КУпАП, оскільки в ній відсутнє зазначення часу, місця вчинення правопорушення, термін, на протязі якого суб'єкт відповідальності мав обов'язок подання декларації про доходи та майно, а також не визначено, ким саме вчинене правопорушення.
Відсутність зазначення в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності часу вчинення адміністративного правопорушення також не дає можливості надати оцінку доводам позивача щодо притягнення до адміністративної відповідальності поза межами строків, встановлених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних підстав, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, встановленого ст. 188-13 КУпАП, та такі доводи не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова від 28 грудня 2017 року в справі про притягнення Приватного акціонерного товариства Інститут «Сумипроект» до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення за ст. 188-13 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 241-246, 257-262, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Інститут «Сумипроект» (місцезнаходження: м. Суми вул. Г.Кондратьєва,25) задовольнити.
Скасувати постанову від 28 грудня 2017 року, за протоколом № 3, начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 про накладення на Приватне акціонерне товариства Інститут «Сумипроект» штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. у справі про адміністративне правопорушення за ст. 188-13 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно Приватного акціонерного товариства Інститут «Сумипроект».
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписане 18 квітня 2018 року.
Суддя О.В.Грищенко