Провадження №2/760/1232/18
Справа №760/12730/17
11 квітня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Усатової І.А.,
за участю секретаря: Ковальської К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і стягнення коштів на утримання малолітніх дітей, -
Позивачка звернулася до суду з позовом і просить розірвати шлюб з відповідачем, а також стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання синів: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду.
Позов обгрунтований тим, що сім'я розпалась і примирення неможливе, ведення між сторонами спільного господарства та сумісне проживання остаточно припинено, подружжя не проживають спільно близько восьми років Позивачка також посилалась на те, що малолітні діти проживають разом з нею, вона турбується про дітей.
Ухвалою судді від 09.10.2017 відкрито провадження у справі.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/3 частки.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, про розірвання шлюбу не заперечував, позовні вимоги позивачки про стягнення аліментів визнав в розмірі 1/3 частки від доходу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 06 серпня 2000 року.
Від шлюбу мають малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2
Судом встановлено, що сім'я сторін розпалась, ведення між сторонами спільного господарства та сумісне проживання остаточно припинено, малолітні діти проживає разом з матір'ю.
Встановлено, що за час спільного проживання сторони не змогли створити міцної та дружньої сім'ї. Суперечності, що виникали між ними, привели до її розпаду.
Сторони перестали підтримувати подружні стосунки, ведення домашнього господарства, шлюб став носити суто формальний характер.
За визначенням ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
З цього законодавчо сформульованого поняття сім'ї випливає, що однією із ознак сім'ї є спільне проживання та спільний побут подружжя.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім»ї державою полягає, зокрема, в тому,що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З точки зору сімейного законодавства шлюб має ґрунтуватися на вільній згоді чоловіка та жінки.
Відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом враховано, що відповідачем визнано позов, а відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання стороною відповідача позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи викладене, суд вважає, що сім?я сторін розпалася, примирення неможливе, а тому шлюб підлягає розірванню.
Також позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання синів: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 18 липня 2017 року і до повноліття дитини, на що слід зазначити наступне.
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина..
Згідно зі ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому, суд враховує, що відповідач фізично здоровий, працездатний, може працювати та сплачувати аліменти на утримання дитини.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Згідно зі ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання стороною відповідача позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи те, що відповідач зобов'язаний утримувати дитину і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації її життя нарівні з позивачем, передбачені законом обставини, а також те, що відповідачем визнано позов, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітніх дітей аліменти в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення найстаршою дитиною повноліття щомісячно.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довела ті обставини, на які посилалась, як на підставу своїх позовних вимог.
Виходячи з вищенаведеного, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 640,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а також судовий збір у розмірі 640,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст.3, 104,110,112-113, 180-182, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 06.08.2000 Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 391.
Стягувати із ОСОБА_2, адреса проживання: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 18.07.2017, і до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття.
Стягнути зі ОСОБА_2, адреса проживання: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Стягнути зі ОСОБА_2, адреса проживання: АДРЕСА_2, на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Усатова І.А.