Провадження № 2-з/742/6/18
Єдиний унікальний № 742/1144/18
13 квітня 2018 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Циганка М.О.,
за участю секретаря Чміль С. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 13 квітня 2018 року відкрито провадження у даній справі, та призначено до судового розгляду в Прилуцькому міськрайонному суді на 08 год. 30 хв. 03 травня 2018 року.
Крім того, позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на автомобіль RENAULT MIDLUM 220.12, 2008 року випуску, об»єм двигуна 4764, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_2 В обґрунтування своєї заяви позивач вказує на те, що не забезпечення позову та відчуження майна, яке є у власності відповідача, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, не вбачає підстав для забезпечення позову з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпеченення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. При цьому, у відповідності до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено позов про стягнення боргу в розмірі 3000 доларів США згідно розписки від 11 листопада 2017 року. Проте, заява про забезпечення даного позову подана щодо накладення арешту на автомобіль, вартість якого згідно наданої самим же позивачем копії оголошення з мережі Інтернет, коливається від 9000 доларів до 17 000 доларів США, що не є співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Крім того, заява про забезпечення позову вмотивована лише припущеннями, що відповідач на даний час відчужує належний йому автомобіль RENAULT MIDLUM 220.12, 2008 року випуску, об»єм двигуна 4764, реєстраційний номер НОМЕР_1, що може нібито істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про стягнення боргу. Зокрема, суд критично відноситься до наданих позивачем доказів, а саме довідки МВС, з якої не можливо встановити належність даного автомобіля саме відповідачу ОСОБА_2. Так і копії оголошення з мережі Інтернет, яка не містить відомостей, що самеавтомобіль RENAULT MIDLUM 220.12, 2008 року випуску, об»єм двигуна 4764, реєстраційний номер НОМЕР_1, відчужується.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль, фактично буде ухвалено рішення без розгляду справи по суті про позбавлення його власника права володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, що є порушенням права власності та процесуальних прав щодо гласності, відкритості судового процесу та здійснення цивільного судочинства на засадах змагальності.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що вимога заявника про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль RENAULT MIDLUM 220.12, 2008 року випуску, об»єм двигуна 4764, реєстраційний номер НОМЕР_1, який нібито знаходиться у власності відповідача є необґрунтованою та не співмірною із заявленими вимогами.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 247, 353, ЦПК України, суд,-
постановив:
В задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п»ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.О.Циганко