Справа № 751/430/18 Провадження № 22-ц/795/473/2018 Головуючий у I інстанції - Деркач О. Г. Доповідач - Бечко Є. М.
Категорія - цивільна
13 квітня 2018 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді Бечка Є.М.,
суддів - Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,
секретар - Кривопиша Я.О.
за участю - ОСОБА_1, ОСОБА_8 ОСОБА_3,
Скаржник (стягувач) - ОСОБА_1
Державний виконавець, рішення та бездіяльність якого оскаржується - старший державний виконавець Новозаводського відділу державної виконавчої служби м.Чернігова Головного територіального управління у Чернігівській області Артюх Тетяна Сергіївна
Боржник - ОСОБА_3
Особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1
Оскаржується ухвала Новозаводського районного суду м.Чернігова від 14 лютого 2018 року, постановлена у складі судді Деркача О.Г., вступну та резолютивну частини якої проголошено 14.02.2018 року о 08 год. 45 хв., повний текст складено 19.02.2018 р.
В січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Новозаводського ВДВС м.Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області ОСОБА_8 яка полягала у невиконанні приписів ч.2 ст.63, ч.1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» при здійсненні виконавчого провадження ВП №52726096 з примусового виконання виконавчого листа №751/3060/17, виданого Новозаводським районним судом м.Чернігова 12.09.2016 року, яким зобов'язано ОСОБА_3 не чинити йому перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати неправомірним рішення старшого державного виконавця Новозаводського ВДВС м.Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області Артюх Т.С. про відмову у задоволенні його клопотання про накладення на боржника штрафу у зв'язку з невиконанням рішення суду та встановлення нового строку для виконання судового рішення; зобов'язати старшого державного виконавця Новозаводського ВДВС м.Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області Артюх Т.С. вжити заходів щодо боржника у зв'язку із невиконанням нею без поважних причин рішення суду.
Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 14 лютого 2018 року у задоволенні скарги було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилається на те, що висновки суду зроблені при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення, і на підставі доказів, яким дана неправильна оцінка, що судом не було застосовано норми матеріального права, які підлягали застосування до спірних правовідносин. На думку стягувача, резолютивна частина рішення передбачає здійснення тривалого процесу виховання боржником дитини, і обов'язок не чинити перешкоди цьому покладено саме на боржника. Стверджує, що суд поверхнево дослідив електронні докази, відеозаписи з виконавчими діями, а також письмові докази, з яких вбачалось, що він намагався виконати рішення суду, а той час як боржник взагалі не з'явилась, тобто процес усунення перешкод у вихованні батьком своєї дитини не відбувся, мати не давала жодних вказівок дитині як себе поводити із батьком. На думку ОСОБА_1 вчинення ОСОБА_3 дій, спрямованих на зміну власного місця проживання на період проведення виконавчої дії 28.12.2017 року свідчить про порушення нею її обов'язку утримуватися від вчинення дій, що ускладнюють виконання рішення. Скаржник наполягає на тому, що державний виконавець повинен був накласти на боржника штраф з метою стимулювати її до виконання рішення суду.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, вважаючи, що суд першої інстанції дослідив всі обставини справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження №52726096 та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що боржником ОСОБА_3 заявнику чиняться перешкоди у спілкуванні з дитиною, та що вона не виконує рішення суду без поважних причин.
Апеляційний суд погоджується із даним висновком, оскільки судом першої інстанції обставини справи з'ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.
Судом встановлено, що рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 19 серпня 2016 року, яке набрало законної сили 17 жовтня 2016 року, зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено способи участі батька у спілкуванні з дитиною шляхом встановлення зустрічей батька з дитиною щотижня у четвер та суботу з 15.00 годину до 17.00 годину, за умови задовільного стану здоров'я дитини, повідомлення матері дитини про її місце перебування, повернення дитини за місцем проживання матері у визначений час з дотриманням розпорядку навчання, відвідувань гуртків, режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, встановлених для дітей відповідного віку.
12 вересня 2016 року Новозаводським районним судом м.Чернігова був вданий виконавчий лист на виконання рішення суду в частині зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Постановою головного державного виконавця Новозаводського районного відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко Т.В. від 25 жовтня 2016 року відкрито виконавче провадження із вищезазначеного виконавчого листа, яке було закінчено 02.11.2016 року.
В подальшому, постановою головного державного виконавця Новозаводського районного відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко Т.В. виконавче провадження було відновлено.
Постановою від 07.12.2017 року старший державний виконавець Новозаводського районного відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Артюх Т.С. прийняла виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа.
15.12.2017 року учасникам виконавчого провадження ОСОБА_1 та ОСОБА_3 державним виконавцем був направлений виклик про зобов'язання з'явитися до виконавця 21.12.2017 року о 09.00 годину щодо виконання рішення суду.
19 грудня 2017 року стягувачем ОСОБА_1 було подано державному виконавцю клопотання про здійснення перевірки виконання рішення суду.
28 грудня 2017 року державним виконавцем було здійснено перевірки виконання рішення суду.
Звертаючись до суду із даною скаргою, ОСОБА_1 посилався на те, що саме під час проведення виконавчий дій 21 грудня 2017 року та 28 грудня 2018 року ОСОБА_3 вчинялись дії щодо невиконання рішення суду і чинились перешкоди у спілкуванні з дитиною, які виразились у невиконанні вимоги державного виконавця надати письмові пояснення, відсутності їх під час проведення виконавчий дій 28.12.2017 року, не усунення боржником психологічного бар'єру між стягувачем і дитиною, а також не накладено державним виконавцем не боржника у зв'язку з такими діями відповідного штрафу.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частина 6 ст. 81 ЦПК України передбачає, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За матеріалами справи та виконавчого провадження №52726096 судом встановлено, що боржник ОСОБА_6 з'явилась за викликом до державного виконавця 21 грудня 2017 року у визначений ним час.
Згідно акту державного виконавця, складеного за результатами даної зустрічі, вбачається, що учасникам виконавчого провадження було зачитано рішення суду про зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у спілкування батька з дитиною; було встановлено, що 21 грудня 2017 року з 15.00 до 17.00 години дитина перебуває у школі, 23 грудня 2017 року у цей же час дитина буде на концерті, про що повідомлено та запрошено батька; узгоджено, що наступні виконавчі дії будуть проведені 28.12.2017 року з 15.00. до 17.00 години (а.с.42).
Твердження ОСОБА_1 про те, що під час цієї зустрічі ОСОБА_3 чинились перешкоди у виконанні рішення суду не знайшли свого підтвердження. Не надання ОСОБА_3 письмових пояснень на вимогу державного виконавця щодо невиконання вимог виконавчого документа чи вжиття заходів, що вживаються з метою його виконання, не може свідчити про те, що ОСОБА_3 не виконується саме рішення суду, оскільки судовим рішенням такі дії на боржника не покладені.
Що стосується відсутності боржника ОСОБА_3 під час проведення виконавчих дій 28.12.2017 року, що на думку ОСОБА_1 свідчить про невиконання нею рішення суду в частині не чинення перешкод у спілкуванні з дитиною, то слід зазначити наступне.
Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до ч.1 цієї статті державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний триматися від вчинення певний дій, перевіряє виконання рішення боржником, що і було зроблено державним виконавцем 28.12.2017 року.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт.
Відповідно до акту старшого державного виконавця Новозаводського районного відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 21 грудня 2017 року, остання у приміщенні Новозаводського ВДВС за участю усіх сторін виконавчого провадження довела до відома ОСОБА_3 резолютивну частину рішення суду щодо зобов'язання її не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою донькою.
За матеріалами виконавчого провадження встановлено, що ОСОБА_3 жодних перешкод 28.12.2007 року у спілкуванні дитини з батьком не вчинялось, зустріч батька та дитини в цей день відбулась, проте сама дитина не виявила бажання спілкуватися з батьком.
Твердження ОСОБА_1 про те, що боржником ОСОБА_3 не було усунуто перешкоду у вихованні батьком дитини та у спілкуванні з нею у вигляді психологічного бар'єру, що сприяє невиконанню рішення суду, є такими, що не стосуються суті судового рішення, яке виконується, так яким боржника було зобов'язано утримуватися від певних дій, а не навпаки вчиняти будь-які дії, зокрема, усувати психологічний бар'єр.
Згідно письмових пояснень психолога Громадської організації «Чернігівська міська асоціація «Конкордія» ОСОБА_7, який був залучений для проведення виконавчих дій 28.12.2017 року, вбачається, що небажанню дитини спілкуватися з батьком сприяє поведінка самого батька, та що дитина наразі неготова до спілкування з батьком. Будь-якого тиску з боку матері на небажання дитини спілкуватися з батьком встановлено не було.
Враховуючи викладені обставини, зібрані по справі матеріали, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо та у їх сукупності, апеляційний суд вважає законними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, справа судом першої інстанції розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно, а відтак, апеляційна скарга не може бути задоволена.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 14 лютого 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 17.04.2018 р.
Головуючий:Судді: